Вихованці відділень хімії та біології, екології та аграрних наук дізналися про нанотехнології в біології, медицині та екології

14 листопада, в рамках лекторію «ПЕРЕДОВІ РУБЕЖІ БІОЛОГІЇ», в конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбулася лекція члена-кореспондента НАН і НАМН України, професора, доктора медичних наук Івана Сергійовича Чекмана на тему «Нанотехнології в біології, медицині та екології». Лекція цього відомого і авторитетного вченого була надзвичайно цікавою і зібрала велику юнацьку аудиторію. Розпочав зустріч директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, академік НАН та НАМН України, професор, доктор біологічних наук Сергій Васильович Комісаренко. Сергій Васильович коротко окреслив досягнення сучасної біологічної науки, зокрема, таких її напрямків як біохімія і молекулярна біологія, розповів про зусилля вчених з розшифрування геному людини і інших організмів, про поняття «протеом» і «мікробіом». Також він закликав старшокласників починати займатися наукою ще зі шкільної лави, побажав успіхів у навчанні й майбутніх дослідженнях.

 Іван Сергійович Чекман розповів про походження нанонауки, історичні віхи, завдання, досягнення й перспективи розвитку. Вперше термін «нанотехнології» у 1974 році запропонував японський фізик Норіо Танігучі в доповіді «Про концептуальні основи нанотехнологій», що відбулася на міжнародній конференції «International Conference on Precision Engineering», та запропонував називати структури розмірами від 1 до 100 нанометрів «наночастинками», а методи їх отримання – нанотехнологіями. Наночастинки (Nanoparticles) – органічні та неорганічні структури, які мають розмір менше ста нанометрів. Нанорозмірами є величини від 0,1 до 100 нанометрів, від 101 до 1000 нанометрів – це  мікророзміри, а більше 1000 нанометрів визначаються як макрометри.

Наночастинки знаходять широке застосування у багатьох галузях – біології, фізиці, хімії, екології, медицині,  зокрема, у фармакології. Нині навіть виділено окремий розділ – нанофармація. Вчений навів приклади так званих нанопрепаратів: мазь, яка містить наносрібло 0,25%, таблетки по 0,1 г, що містять нанозалізо, препарат «Силікс», який містить нанодисперсний кремнезем. 

Іван Сергійович розповів про подальше вивчення та застосування  нанопрепаратів у:

• 
  гігієні (антибактеріальні покриття з наночастинок, антибактеріальні покриття з нанотрубок);


• 
  діагностиці захворювань (наночастинки та дендромери);


• 
  генетиці (вивчення впливу нанопрепаратів на генетичний код організму);


• 
  доглядіза шкірою (сонцезахисні креми на основі ZnO та ін.);


• 
  кардіології (лікування ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда);


• 
  фармакології (доставка лікарських засобів до місця патологічного процесу, препарати у вигляді нанокапсул, наночастинки срібла як дезінфікуючий агент, нанокремній для доставки ліків);


• 
  токсикології (дослідження впливу наночастинок на організм людини та навколишнє середовище);


• 
  хірургії (наночастинки та нанопокриття для хірургічних інструментів, лазерні наноінструменти).

Від імені співробітників лабораторії електронно-променевої нанотехнології неорганічних матеріалів для медицини Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Іван Сергійович запросив присутніх до співпраці в галузі нанотехнологій, нанобіології, наномедицини, нанофармакології, нанотоксикології, нанофармації та нанобезпеки наноматеріалів!