Вихованці Київської МАН навчаються, відпочиваючи!

Людина, яка живе у світі надшвидкісних інформаційних і технологічних змін, легко може потрапити у круговерть подій, що віддаляє її від достеменного відчуття себе та свого внутрішнього наповнення, а отже, і збагачення. Якщо уявити собі «прозоро-скляну» людину, то що/який зміст ми побачимо в ній? І це лише малесенька краплинка із тих життєво важливих питаннь, відповідь на які людство шукає не одне століття. Проте стає очевидним: щоб почуватися гідним серед інших, потрібно наполегливо працювати над собою. І справа не тільки в здобутті знань, виборі вдалої професії, пристосуванні до повсякденних турбот. Все це стає ілюзорним без моральної складової способу життя.

04 червня Адаменко Надія, координатор Школи мислення і комунікацій PRAXIS НЦ «МАНУ», кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії НПУ імені М.П. Драгоманова, та Кот Тетяна, завідувач відділення філософії та суспільствознавства, керівник секції правознавства, запросили долучитись до дискутування та філософування МАНівців під час мистецько-інтерактивної дискусії «Остання дитина в лісі», згідно програми організації навчального процесу літньої наукової профільної школи для вихованців Київської МАН.

Дружньою допитливою спільнотою молодих людей мислили про майбутнє, про так зване «розщеплення» мистецтва й естетичного досвіду, про філософію майбутнього; як осягнути і втілити вміння мислити, творчо та креативно підходити до вирішення викликів сьогодення.

Цікаво?! Вражаюче?! Безперечно, що так!

А далі звернулись до спадщини одного з титанів віденського мистецтва, Густава Клімта, художника, який в свій час шокував Європу. Мислили і малювали. Малювали і відтворювали!

Адже малювати, траслювати свої думки, своє бачення, свої відчуття – то є справжнє свято і сокровенне дійство.