Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику – 90
Участь у заході взяли наукові співробітники Заповідника, представники КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», вчителі та, власне, учнівська молодь.
З вітальними словами виступили:
Сергій Володимирович Пивоваров, заступник генерального директора з наукової роботи НКПІКЗ, доктор історичних наук, професор;
Ольга Миколаївна Гуменна, заступник директора КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», яка привітала колектив заповідника з 90-річним ювілеєм та вручила його представникам Почесну відзнаку «Золота сова»;
Софія Максимівна Сивенко, завідувач відділення історії КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді».
Під час семінару виступили з доповідями:
Тетяна Володимирівна Хорольська, методист відділення історії, керівник секції всесвітньої історії КМАНУМ, з темою «ПЕРСПЕКТИВИ І МОЖЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА І МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК»;
Костянтин Костянтинович Крайній, начальник науково-дослідного відділу історії та археології НКПІКЗ, кандидат історичних наук, з темою «ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ»;
Сергій Пантелійович Тараненко, завідувач науково-дослідного сектору археології НКПІКЗ, кандидат історичних наук, з темою «ПЕРСПЕКТИВИ АРХЕО-ЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА»;
Ірина Василівна Шульц, заступник начальника науково-дослідного відділу мистецької спадщини НКПІКЗ, з темою«ДОСЛІДЖЕННЯ МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИ-НИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА»;
Роман Іванович Качан, заступник начальника науково-дослідного відділу історії та археології НКПІКЗ, з темою «ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА»;
Олена Анатоліївна Воронцова, провідний науковий співробітник НКПІКЗ, кандидат історичних наук, з темою «ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАВРСЬКИХ ПЕЧЕР: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ».
Учасники семінару виступили з доповідями, теми яких допоможуть учнівській молоді визначитися із власним напрямом наукових інтересів. Зокрема, обрати тему своєї наукової роботи. Доповідачі виокремили основні віхи історії Заповідника, обговорили перспективи і можливості співпраці Заповідника і Київської Малої академії наук учнівської молоді, основні напрями роботи відділу історії та археології Заповідника, звернули увагу на роботу мистецтвознавчих студій на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
За підсумками роботи учні мають проаналізувати запропонований перелік тем, визначити наукову проблему, що у подальшому стане науковим дослідженням.
Для написання наукової роботи за кожним із юних дослідників буде закріплений керівник – науковий співробітник Заповідника.
Заключним акордом семінару став підйом на Велику лаврську дзвіницю, яка височіє над усіма спорудами монастиря. Побудована вона була у 1731-1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм. У будівництві дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври: Степан Ковнір, Йосип Рубашевський, Іван Горох та інші.
Будівля є восьмигранною чотириярусною вежею висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині – 8 м. Кожний ярус дзвіниці має своє оздоблення та призначення.
Під час Другої світової війни Велика лаврська дзвіниця зазнала значних пошкоджень. Реставраційні роботи тривали п'ять років і були завершені у 1961 році. Під час реставрації на позолоту бані використано майже 3,5 кг золота 96 проби. Протягом свого 250-річного існування дзвіницю неодноразово ремонтували, про що свідчать дати над її дверними отворами.
Учасники семінару піднялися надзвіницю, подолавши 374 сходинки, та з висоти пташиного польоту насолодилися чудовою панорамою стародавнього і вічно молодого Києва.
