Міжнародний День рослин у світі

Міжнародний День рослин відзначається вперше і цього року проводиться під егідою Європейської організації біології рослин (EPSO, Брюссель) у 39 країнах світу, 29 з яких – країни Європи, а інші – Південної та Північної Америки, Азії, Австралії та Африки. Пoнад 450 установ, серед яких: науково-дослідні інститути, університети, ботанічні сади, дослідницькі центри, приватні організації, проводять ряд заходів з метою поширення у суспільстві знань у галузі наук про рослини – ботаніки, фізіології, клітинної біології рослин, біотехнології, генетичної інженерії, сільського господарства, екології, збереження біорізноманіття, а також природничої освіти та мистецтва.

Під егідою Європейської організації біології рослин (EPSO) 11–18 травня 2012 року в Україні відбувся ряд науково-просвітницьких заходів з нагоди Першого міжнародного Дня рослин. Метою цих заходів є залучення ентузіастів, які цікавляться рослинами і усвідомлюють важливість науки про рослини для суспільства.

Відділення екології та аграрних наук і відділення хімії та біології Київської Малої академії наук учнівської молоді активно долучилися до цієї ініціативи. На базі Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України 15 травня 2012 року відбувся цікавий освітньо-пізнавальний захід, присвячений різним аспектам життя рослин, з демонстрацією експериментів із застосуванням сучасних методів біологічних досліджень, який відкрила молодший науковий співробітник відділу геноміки та молекулярної біотехнології Юлія Андріївна Красиленко.

Семінар та практикум з мікроскопії на тему «Зелений мікрокосм» провела науковий співробітник відділу геноміки та молекулярної біотехнології, кандидат біологічних наук Ярина Олександрівна Шеремет. Учасники семінару мали можливість приготувати тимчасові та постійні препарати і дослідити їх з допомогою сучасних методів традиційної світлової, а також лазерної скануючої конфокальної та люмінісцентної мікроскопіїї (Carl Zeiss).

Завідувач лабораторії детекції ГМО та біобезпеки, кандидат біологічнихнаук Ярослав Васильович Пірко розповів про генетично модифіковану їжу. Це продукти харчування, отримані з генетично модифікованих організмів – рослин, тварин і мікроорганізмів. Згідно з українським законодавством, продукти, отримані з допомогою генетичномодифікованих організмів, також вважаються генетично модифікованими.

Генетична модифікація може надавати рослині і харчовому продукту, який виробляється з неї, цілий ряд певних ознак. Переважна кількість генномодифікованих організмів, що культивуються, несуть стійкістьдо збудників хвороб (вірусів та грибів), комах-шкідників або до гербіцидів. Це значно полегшує культивування, а також зменшує витрати на обробку отрутохімікатами.

Досягти стовідсоткової безпеки харчових продуктів не можливо. Тому у лабораторії генетично модифіковані продукти проходять докладні аналізи, які базуються на сучасних наукових знаннях.

Одними з найбільш нагальних проблем людства є зміни клімату, скорочення запасів питної води та посівних площ, неухильне зростання вартості пального, дефіцит харчових продуктів та інші.

Дуже пізнавальною стала лекція наукового співробітника відділу геноміки та молекулярної біотехнології,кандидата біологічних наук Станіслава Валентиновича Ісаєнкова на тему «Біотехнологія рослин: перспективи розвитку у майбутньому», у якій він розповів про сучасні біотехнологічні розробки, зокрема, із залученням ГМО, що можуть якщо не подолати, то хоча б суттєво полегшити напруженість у суспільстві стосовно проблем, зазначених вище. Зокрема, є потреба збільшити виробництво продовольства та продуктивність посівних площ, оскільки до 2050 року очікується зростання населення планети на 50 %. Такі спроби часто не дають бажаних результатів через суттєвий тиск несприятливих факторів навколишнього середовища, що приносить збитки у аграрному секторі.

Лекція на тему «Захисні механізми рослинної клітини», яку прочитав науковий співробітник відділу геноміки та молекулярної біотехнології, кандидат біологічних наук Дмитро Іванович Литвин, присвячена такій важливій властивості рослинного організму, як захист від несприятливих факторів зовнішнього середовища. Оскільки рослини ведуть прикріплений до субстрату спосіб життя і не мають можливості у разі небезпеки втекти або активно захищатися, вони мають досконалі механізми протидії різноманітним стресовим чинникам, що функціонують вже на рівні клітини. Відвідавши цю лекцію, ми дізналися, що таке запрограмована загибель клітини, навіщо рослинам потрібні біологічно активні речовини, зокрема ті, які привабливо пахнуть або відзначаються приємним смаком, та інші несподівані механізми захисту рослинної клітини.

Організатори Першого міжнародного Дня рослин були приємно вражені рівнем знань наших «юних академіків». Наприкінці семінару ми взяли участь у змаганні та міні-вікторині. Переможці отримали призи, певним чином пов’язані із життям рослин.

До нових зустрічей в Інституті харчової біотехнології та геноміки!