Цікаво про незвичайні жіночі професії: профорієнтаційний захід Київської МАН та Української асоціації представниць правоохоронних органів (УАППО)

Чи існують «нежіночі» професії? Чи можуть дівчата бути науковицями, пожежницями, поліціянтками, прикордонницями, політичними діячками тощо? Про все це і не тільки говорили учасниці та учасники круглого столу під час профорієнтаційного заходу «Цікаво про незвичайні жіночі професії», який відбувся 24 квітня. Його було організовано Київською МАН разом з Українською асоціацією представниць правоохоронних органів (УАППО). У заході взяли участь вихованці Київської Малої академії наук учнівської молоді, а також представники Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Національної академії внутрішніх справ, Окремого регіонального центру комплектування Державної прикордонної служби України, сектору з питань гендерної рівності Департаменту особового складу Адміністрації Державної прикордонної служби України, відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції, сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та кафедри інновацій та інформаційної діяльності в освіті факультету менеджменту освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. «Наша зустріч, присвячена актуальному питанню гендерної рівності, захисту та просуванню прав жінок, скасуванню «нежіночих професій». Україна погодилася виконувати ключові міжнародні зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності та прийняла Цілі Сталого Розвитку (ЦСР), приєдналася до Пекінської Декларації та Платформи Дій (ПДПД) на 4-й Світовій Конференції Жінок (1995) і ратифікувала ключові договори з прав людини, включно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1980) та її Факультативний Протокол. Проте, попри чинну нормативну базу з питань ґендерної рівності та розширення повноважень жінок, Україна досі стикається з викликами, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок взагалі, а особливо тих, хто обирає професії науковиці, пожежниці, поліціянтки, прикордонниці тощо», – такими словами розпочала захід керівник Школи лідерства та фасилітаційних практик Київської МАН Інеса Пустовалова. Вона наголосила, що питання гендерної рівності особливо актуальне в наш час. Саме тому цього року до Міжнародного дня жінок та дівчат у науці Київською МАН був започаткований конкурс «Розумниця-красуня Київської МАН». Конкурс, девізом якого є: «Краса у розумі», має на меті руйнувати стереотипи про жінок-науковиць та демонструє всім упередженим, що наші дівчата – не лише красуні, а й можуть дати фору в науці багатьом чоловікам. Після свого виступу І. Пустовалова надала слово Альоні Дзонь – переможниці конкурсу «Розумниця-красуня Київської МАН», вихованці відділення наук про Землю Київської МАН. Темою її наукового дослідження є зовсім не «дівоча» проблема – Альона досліджує перспективи розвитку кам’яновугільної промисловості Донецької області.

Альона Дзонь виступила з доповіддю, присвяченою  жінкам у науці, та зазначила, що «на портретах «видатних науковців» та у шкільних підручниках ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «всупереч…». Вони боролися за право навчатися, незважаючи на офіційну заборону. Вони писали дисертації на теми, що здавалися надто фантастичними для жінок. Дуже втішним для України є те, що в наш час, згідно з даними Держстату за 2018 рік, в Україні серед 24 862 дослідників, які здійснювали наукові дослідження і розробки в наукових організаціях НАН України, працювали 11 786 жінок. Тобто науковиць близько половини, що свідчить про відносну рівність жінок та чоловіків в українській науці, чого не скажеш про світову тенденцію. Адже за даними Інституту статистики ЮНЕСКО лише 28% науковців у світі – жінки.

Юлія Ніколайчук, програмна менеджерка Української асоціації представниць правоохоронних органів, зазначила, що жінки почали працювати в поліції трохи більше ніж сто років тому. За цей час поліціянтки проявили себе як кваліфіковані співробітниці, які не гірше за чоловіків захищають правопорядок. Але й сьогодні, в 21-му сторіччі, жінки в правоохоронних органах досі стикаються з дискримінацією. За міжнародними даними, жінки складають до 15% співробітників правоохоронних органів. Більшість жінок-поліцейських виконують паперову роботу та не займають керівних посад.  Тому постало питання в тому, щоб кожна, хто приймає для себе рішення прийти на службу в поліцію, мала рівні можливості з чоловіками і рівний доступ до позиції, до керівних посад. Якщо вона готова брати на себе відповідальність, бути командиром, то це повинно бути їй доступним. Ми сподіваємось, що дуже важливим в цьому напрямку є поява посади гендерної радниці в МВС, введення якої сприятиме забезпеченню політики рівних прав і можливостей у системі МВС.

Катерина Лишневська,  старший інспектор з особливих доручень відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції, розповіла вихованцям Київської МАН про те, як працювати поліціянткою (наразі в Департаменті патрульної поліції працює 22,8% жінок від загальної кількості всіх патрульних поліцейських),  як до них ставляться колеги-чоловіки, як їх сприймають правопорушники, як вони почуваються у так званій «чоловічій» професії, та що змінилося з тих пір, як у 2015-му році вперше до лав патрульної поліції почали набирати жінок.

Ольга Юськевич, помічник начальника ГУНП у м. Києві, розповіла про те, як розпочала свій шлях у патрульній поліції, про історію свого успіху та про проблеми сьогодення, з якими стикаються жінки у правоохоронних органах.

Надихаючу зустріч вихованців Київської МАН з жінками, які досягли успіху у правозахисній, військовій та науковій діяльності, продовжили Владислава Шальнева, інспектор сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві,  та Наталія Білевич, ад’юнкт Національної академії внутрішніх справ, які розповіли про свій шлях у професію, свої перші перемоги та сподівання.

Після почутого від жінок-працівниць правоохоронних органів всім було цікаво дізнатися думки їхніх колег-чоловіків, які висловили лейтенант поліції Олег Донець, т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу рекрутингу управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції, старший лейтенант поліції Олександр Коцар, старший інспектор з особливих доручень відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції. «Наша мета – показати, що жінки та дівчата компетентні й гідно несуть службу не гірше, а й іноді краще за чоловіків. Ми прагнемо робити видимими таких жінок-професіоналок, які дають приклад  іншим не боятися, не бути в полоні стереотипів і йти до власної мрії. Гендерна рівність має бути реальною, а не задекларованою», – зазначали у своїх виступах начальник Окремого регіонального центру комплектування Державної прикордонної служби України, підполковник Євген Баношенко та начальник сектору з питань гендерної рівності  Департаменту особового складу Адміністрації Державної прикордонної служби України підполковник  Володимир Кислицький. Спікери розповіли вихованцям Київської МАН, як  прикордонниці ламають стереотипи та відмінно виконують завдання з охорони наших рубежів. Вперше у 1994 році лише 15 дівчат вступили до Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького,  а  тепер їх кількість значно виросла, серед жінок-прикордонниць –  775 учасниць бойових дій та 157 учасниць АТО.

Після виступів запрошених гостей вихованці Київської МАН були дуже  зацікавленими дискусією та ставили чимало запитань. Особливо було цікаво дізнатися думки присутніх стосовно ділового одягу, прикрас та макіяжу співробітниць правоохоронних органів, умов вступу до їх лав тощо.

Підбила підсумки круглого столу Ольга Ковач, вихованка відділення філософії Київської МАН, яка висловила сподівання, що такий корисний та цікавий захід відбудеться ще не раз. Ольга підкреслила, що ця зустріч – надихаюча сила для тих  дівчат та жінок, які прагнуть бути собою. Науковиця, спортсменка, водійка чи полісвумен – всі професії можна опанувати, якщо маєш бажання. Дівчата та жінки мають право бути собою, обирати ту професію, яка подобається, незалежно від стереотипних уявлень чи заборон. Треба завжди йти до своєї мрії!