Березневі мандрівки музеями Києва
І знову відділення історії продовжило свої мандрівки музеями Києва.
Так 18 березня учні-члени секцій історичного краєзнавства та історії України на чолі з завідувачем відділення історії Софією Максимівною Сивенко та керівником секції історичного краєзнавства Ганною Овсіївною Владимирською завітали до Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, де відвідали виставку козацької та самурайської зброї із зібрання Feldman Family Museum. Виставка, організована Міжнародним благодійним фондом Олександра Фельдмана, дає відвідувачам унікальну можливість порівняти два таких несхожих, на перший погляд, соціокультурних явища,як козацтво та самурайство. Концепцію цього історико-просвітницького проекту стисло сформулював його ініціатор – меценат та колекціонер Олександр Фельдман: «Ми прагнемо показати, передусім, цінність мужності, честі, патріотизму, відданості та самопожертви в різних культурах світу, а також засвідчити особливе місце українського козацтва у світовій історії та актуальність його героїчних традицій для сьогодення».
В експозиції представлено близько 70 зразків козацького та самурайського озброєння. Серед японської зброї – самурайські довгі мечі таті та катана, короткі мечі вакідзасі, ножі танто та айкуті, кинджал хатівара, великі наконечники для стріл яноне, а також такі специфічні різновиди древкової зброї,як нагамакі та нагіната. Найдавніші з цих японських клинків виготовлено у першій половині XV століття.
У козацькому розділі представлено шаблі, ятагани, ножі, кинджали, наконечники списів та рогатин, келепи, перначі, чекан тощо. Найдавніші експонати належать до другої половини XVI століття. Серед предметів власне українського виробництва – унікальна шабля східного типу, що датується кінцем XVII – початком XVIII століть, шестопер другої половини XVII століття та срібний пояс, який міг належати представникам козацької старшини.
Через тиждень після виставки «Шлях воїна» МАНівці завітали до Музею історії Києва, де ознайомилися водночас із трьома цікавими експозиціями.
По-перше, це велика виставка живопису «Музейна колекція» найуспішнішого українського художника Анатолія Криволапа в рамках проекту Cultprostir Hub. На ній представлено понад 60 робіт, серед якихіті, що зберігаються у приватних колекціях, і зовсім нові.
Анатолій Криволап очолює рейтинг найуспішніших українських художників. З 2010 по 2015 рік на вітчизняних та міжнародних аукціонах було придбано 18 картин його авторства на суму 771 180 USD.
Далі юні науковці завітали на виставку Сергія Тумасова – фотографаз 40-річним досвідом, мандрівника-екстремала,який наодинці перетнув пустелю Атакама в Південній Америці та незаселені дикі простори Західної Австралії. Здійснив декілька нічних сходжень на вершини в Андах та Гімалаях висотою біля 6 000 метрів. З кожної експедиції привозить фотографії-трофеї, на яких закарбовані неповторні миті природи та унікальна гра світла величних пейзажів. В арсеналі Сергія понад 10 експедицій у важкодоступні куточки Землі.
Протягом останніх років фотороботи Сергія демонструвались на багатьох виставках.
Проект «Terra.Inception» апелює до міфу про створення земної тверді із прадавнього світового океану-хаосу. Фотографії знято на межі стихій, де бурхливий океан відступає, звільняючи місце земній поверхні. Антагонізм, безперервна та безкомпромісна боротьба навіює думки про єдність протилежностей, про грань між стихіями як точку переродження. Без такої лінії протистояння немає шляху для розвитку, життя згасає.
Наостанок МАНівці відвідали ювілейну виставку, арт-проект «Лінії долі», що продемонстрував вибрані твори відомого київського скульптора Ігоря Романовського за 25 років,та ексклюзивну колекцію зліпків долонь видатних творчих особистостей сучасності.
Автор проекту «Лінії долі» Ігор Романовський – один з найромантичніших скульпторів України, працює в жанрі скульптури малих форм. Кожна виставка – це новий виток у його мистецтві. І не лише за рахунок ідей и посилів, але й за формою, за використаним матеріалом.
На виставці була представлена образна бронза та колекція скульптур з грамплатівок, зроблена у власному стилі ROMART, який отримав назву від імені її автора. В 90-х роках минулого століття це була еволюція у мистецтві, яка і сьогодні вражає. Створюючи свої унікальні вінілові скульптури зістарих грамплатівок, автор виразив власний погляд стосовно історії рок-культури, а також спромігся в скульптурі «оживити» музику. Не випадково проект «Вінілове століття» був цікаво представлений у лондонській галереї Patni Gallery та у гамбургському музеї Бітломанії у 2011 році.
Окрім скульптури, Ігор Романовський представиву МВЦ «Музей історії Києва» раритетну колекцію гіпсових зліпків долонь відомих творчих особистостей, котрі мали на нього чималий вплив на духовно-чуттєвому рівні. Однією з таких постатей є легенда українського театру і кіно Богдан Ступка. Відтепер зліпок долоні великого актора у вигляді бронзового панно прикрашає фойє театру ім. Івана Франка. Також, кожен відвідувач вернісажу має можливість доторкнутися до долонь: Михайла Жванецького, Олега Лундстрема, Андрія Макаревича, Бориса Гребенщикова, лідера гурту «Space» Дідьє Маруані, Енвера Ізмайлова, акторів комік-трупи «Маски»Георгія Делієва та Бориса Барського.
Ім’я скульптора Ігоря Романовського увійшло до некомерційного видання, книгу Ігоря Шарова «100 особистостей України 1991-2011».
Ось такими цікавими й різноманітними були березневі музейні мандрівки у відділенні історії Київської МАН!
