Українська мова в графіті Софії Київської!
У 2015 році він захистив докторську дисертацію на тему «Графіті Софії Київської ХІ – початку XVIII ст.: інформаційний потенціал джерела». Довгий шлях праці над цією темою В’ячеслав Васильович розпочинав ще в далеких 90-х роках в секції археології Київської МАН ( керівник Олена Миколаївна Кухарська). На сьогодні він автор та співавтор понад 200 наукових та науково-популярних праць, опублікованих в українських та зарубіжних наукових виданнях, в тому числі п’ятнадцяти монографій та двох навчальних посібників.
Упродовж 10 років дослідником до наукового обігу введено майже 7500 графіті – неофіційних написів і рисунків, залишених у давнину на фресках кліриками й мирянами. Такої кількості графіті не знайдено в жодному храмі. Це засвідчує значення Святої Софії в історичному та повсякденному житті народу. Унікальну інформацію містять графіті Софії Київської. Сьогодні це цілий літопис життя храму, не тільки Києва, а і всієї Русі-України.
В своїй лекції В’ячеслав Васильович розповів про стародавні графіті як важливе джерело для вивчення різноманітних напрямків історичних студій – досліджень у галузі історії України, історичної лінгвістики, генеалогії, біографістики, геральдики, мистецтвознавства, історії книги тощо.
Одним з головних проявів цінності графіті як історичного джерела є їх автентичність, безпосередній зв’язок з історико-культурним середовищем, в якому вони виникли. Незамінними вони є для вивчення духовності середньовічної людини, адже прямо показують сприйняття нею навколишнього світу та її місця в ньому. А головне – на конкретних прикладах професійно доказав: середньовічні написи-графіті Софії Київської свідчать, що розмовною мовою Київської Русі у ХІ-ХІІ століттях була саме українська мова.
Свята Софія доносить до нас живий голос наших пращурів.
Пишаємось випускниками нашого відділення історії!
Щоб прослухати лекцію натисніть на зображення:
