Сад Перемоги Київської МАН. Надзвичайна цибуля.

Цибуля — одна з найдавніших сільськогосподарських культур, про що свідчать зображення й документи. Перші згадки про неї датуються 4000 роком до нашої ери. Її знаходили в клинописних зображеннях шумерів, папірусах Стародавнього Єгипту. Історик часів античності Геродот писав, що при будівництві піраміди Хеопса витратили багато грошей, щоб купити цибулю і часник для рабів. У гробниці Тутанхамона археологи знайшли малюнок створений в 1352 році до нашої ери, на якому зображена цибуля.
У Стародавній Греції цибулина була символом Всесвіту. Її лусочки прирівнювали до небесних сфер, які несуть всі небесні тіла. Великі цибулинки служили даром для жриць-віщунок, їх приносили в храм Аполлона і дарували нареченим. Про це відомо завдяки Гомеру, Гіппократу, Арістотелю, Теофрасту.
У Стародавньому Римі люди вірили, що цибуля відганяє демонів, злих духів і вампірів, тому її обов'язково мали в кожному домі. Полководець Ксенофонт ввів цибулю в щоденний раціон солдатів, тому що вона відновлює сили і додає енергії.
В Індії цибуля була ліками, які назвали «Чарвака-Самшита». У Стародавньому Китаї і Японії культивували цибулю запашну, про що згадується в книзі про лікарські рослини, що була написана у 2500 році до нашої ери. Лікар Лі Шічжень у своїх роботах описав понад 1,5 тисячі цілющих рослин, серед яких була і цибуля.
Знайти згадки про цибулю можна й у біблійних текстах. Амулет з частинками цибулі від хвороб, заговорів і злих духів носив король Англії Річард Левине Серце. А ще цибуля-порей є символом Уельсу.
Цибуля – історична рослина, це стверджує керівниця відділення історії Київської МАН Софія Максимівна Сивенко й надає фото чудової квітучої розслини «Цибуля афлатунська», яка є родичкою городньої цибулі.