Літературознавчі студії від Київської МАН: Празька школа — будівничі незалежної України

29 квітня Київська МАН провела черговий вебінар онлайн-лекторію «Видатні діячі на захисті культурної спадщини України». Спікером заходу стала старший науковий співробітник Національного музею літератури України Круківська Олена Луківна.

.В своїй презентації вона  розповіла про літературно-мистецьку виставку «Празька школа: філософія чину. Українські поети 20-30рр. ХХ ст.», відкриту в музеї напередодні російсько-української війни.  «Празька школа» - це феномен, який не має аналогів у світовій літературі  минулого століття, оскільки безпосередньо пов'язаний з процесами національного становлення і тими катастрофами, що випали на долю української політичної нації. Це група українських поетів та письменників, які після Громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно-організаційним центром Прагу.  До цієї групи  належали: Є.Маланюк, Г.Мазуренко, Л.Мосендз, Ю.Дараган, О.Теліга, О.Ольжич, О.Стефанович, Н.Лівицька-Холодна, О.Лятуринська, Ю.Липа та інші. «Пражани» витворили довкола себе потужні силові поля «аристократизму духу», стали осередком формування нового типу українця, який зумів інтелектуалізувати чуттєву стихію української ментальності, дисциплінував її, увів у тверді береги перспективної форми, надав українському рухові чіткого спрямування. Яскравим документом такої якісної зміни в культурі та літературі була їхня історіософічна лірика. Тому маємо справу з «нестандартним» колективним явищем в історії української літератури, яке, попри окресленість однією назвою та певною співзвучністю тих чи інших ідей, образів, мотивів у творчості поетів, передбачає розмову про доволі насичені, глибоко самобутні і самостійні художні практики «пражан», об'єднані лише певними загальними рисами.

Дякуємо Олені Луківні за дуже цікаву емоційну презентацію, неймовірні долі, різнобарвну поезію представників «Празької школи» і ті відкриття, які зробили для себе учасники вебінару!