Кирилівська церква: історія, архітектура, живопис
В 1140-х роках великим київським князем Всеволодом ІІ Ольговичем у північно-західній частині Києва було засновано родовий монастир, присвячений святому Кирилу Александрійському. Унікальність цього храму - в його автентичності. Після Софійського собору це другий храм у Києві, що зберігся з часів Стародавньої Русі в справжніх стінах і, на додачу, зберігає давньоруський живопис. Навколо храму розгорталися трагічні події багатьох століть, найважчі з яких припали на ХХ століття, але Кирилівська церква на пагорбі стоїть непорушно, зберігаючи свою горду «поставу» храму-фортеці. Можна сказати, без перебільшення, що об неї буквально «розбиваються століття». Фрески давньоруських майстрів поєднуються з роботами Михайла Врубеля, чию Богоматір порівнюють зі Сікстинської Мадонною. У церкві трудилися і видатні українські живописці І. Їжакевич і М. Пимоненко. Синтез різних культур і шкіл живопису становить одну з особливостей художнього оздоблення Кирилівського храму. Храм був усипальницею одного з родів давньоруських князів. Пізніше на храмовій території виник монастир, зруйнований більшовиками, та запланований до відтворення в наші часи. Давньоруська архітектура «читається» у храмі, як у книзі. Реставрації ХVІІ-ХVІІІ століть зовні надали їй риси українського бароко, але основа і план Кирилівської церкви зберігається з XII століття. Враження величезності внутрішнього вигляду церкви досягається вірно знайденим масштабом, а також стилем і розміром фрескових зображень. Всього збереглося до 800 кв. м давньоруських фресок, що не мають аналогів в жодному з пам'ятників православного світу. Сучасне архітектурне обличчя церкви – результат роботи геніального архітектора Івана Григоровича-Барського, але ще більшу цінність мають фрески ХІІ століття, якими вкрито стіни храму, та розписи ХІХ століття, серед яких шедеври Михаїла Врубеля.
Ми дуже вдячні Ірині Євгенівні за високо професійну презентацію перлини світового рівня та запрошуємо до Кирилівської церкви!
