Франковий сальон та Козак Мамай
Разом з Людмилою Ольховською, завідувачкою відділу «Іван Франко і Київ» Музею, на Франковому сальоні вони відповіли на питання:
- як творив Іван Франко;
- чому його можна вважати композитором і де зберігаються ноти, написаної ним мелодії;
- яким був тембр його голосу та манера виконання, кого його спів примушував завмирати;
- чому в його творах танець часто стає персонажем, а музика поглиблює психологічну палітру образу героя;
- чому бал у Львівському Українському домі починався з коломийки;
- коли професори Львівського університету приходили в аудиторію в лякерах і засинали на лекціях.
Після презентації всі навіть станцювали два останніх кола коломийки, якою починалися бали, і ознайомилися з експозицією Музею.
25 лютого відбулась наша мандрівка у Музей історії міста Києва. Артбесіда «Козак Мамай» Ганни Владимирської була цікава тим, що в ній брали участь діти, батьки й вчителі. Чудово було відчувати обізнаність наших хлопців і дівчат у тому, хто такий козак Мамай, як унікальний образ, який несе в собі код нації. В нашій розмові ми опиралися на дисертацію Платона Білецького – видатного українського мистецтвознавця.
До золотого фонду культурних скарбів українського народу належить знаменита картина «Козак Мамай», яка магнетизує своєю завершеністю і концептуальною загадковістю вже не одне покоління дослідників, мистців, збирачів та шанувальників мистецтва. Народна картина «Козак Мамай» є надзвичайно цікавою з погляду мистецтва, тому що в образі Мамая поєдналися риси: скіфської культури, тибетської іконографії та українського типажу. Жодна з наших сусідніх країн слов’янської культури немає нічого подібного.
Образ козака Мамая продовжує активно жити й сьогодні, вже в третьому тисячолітті, засвідчуючи культурну самобутність українців у добу глобалізації. Але найбільше значення ця картина має зараз, під час війни. Цього сюжету не знає мистецтво сусідніх народів, однак в Україні «Козак Мамай» був і залишається надзвичайно популярним твором, ставши своєрідною візитною карткою українського давнього мистецтва.
Після презентації учасники заходу обговорили наші майбутні плани у відділенні історії, відродження Школи юних гідів, ознайомилися з Виставками музею.
«Музейний марафон – 2024» набирає обертів!