Філософські поняття «біоетика» і «мораль» в біології, медицині та екології

Важливим питанням для майбутніх науковців, особливо для тих, хто захоплюється «науками про життя», була присвячена лекція старшої наукової співробітниці Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Галини Гергалової. «Біоетика: проблематика та завдання» ‒ стала темою нашої чергової зустрічі в рамках лекторію «Передові рубежі біології», організованого Відділення екології та аграрних наук Київської МАН та Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна НАН України.

Разом ми розглянули комплекс етичних знань і правил, що описується терміном «біоетика», уведеним в практику в 1970 році американським онкологом В. Поттером, сучасні проблеми у сфері біоетики та можливі шляхи їх вирішення.

Біоетика ‒ розділ науки, що вивчає проблеми моралі насамперед стосовно людини та всього живого, визначає, які дії щодо живого з морального погляду є припустимими, а які неприпустимими. Український просвітитель-гуманіст Григорій Савич Сковорода (1722-1794) так влучно сформулював основний закон моралі: «Що може бути шкідливіше за людину, яка володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?».

Під час лекції була акцентована увага на закони, принципи та правила регулювання професійної поведінки медичних працівників і дослідників, що забезпечують безпеку використання нових медичних технологій і попереджає лікарів і вчених про заподіяння шкоди людині, її потомству, всьому людству та біосфері в цілому. Охарактеризована низка сучасних біологічних і медичних етичних проблем, таких як: евтаназія, трансплантація, здійснення біомедичних експериментів на людині, штучне запліднення, аборт, клонування, генна інженерія, екологічна етика та ін.

Запрошуємо учнівську молодь

до участі в наступних онлайн-семінарах

лекторію «Передові рубежі біології»,

присвячених актуальним проблемам медико-біологічних і екологічних наук!

А зараз пропонуємо переглянути відеозапис «Біоетика: проблематика та завдання».