ВИХОВАНЦІ ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ВИВЧАЛИ ЗНАК "OST"

Цього разу учні вивчали знак "OST" - історію його виникнення та значення, економічний, політичний та соціальний контекст, сумні сторінки історії України та світу, коли його використовували. Переглянувши мультимедійну презентацію, вони зрозуміли, що таврувати та дискримінувати іншу людину за будь-якими ознаками неприпустимо. Примусова важка праця людей без права вибору та вивезення проти їх волі з Батьківщини у іншу країну є тяжким злочином.
Учнів вразили світлини остарбайтерів, особливо, жінок та дітей, їх ровесників, зворушливі історії про розлуку з близькими та подальшу долю, брехня німецького режиму про чудові умови їх утримання.
Остарбайтери (нім. Ostarbeiter — «східні робітники») — німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно з України, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччині та Австрії. Їх кількість становила від 3 до 5,5 млн. Станом на 1944 р. більшість нових робітників були молодшими 16 років, 30% були віком від 12 до 14 років, коли їх забирали з дому. У листопаді 1943 р. вікову межу було зменшено до 10 років. Остарбайтери часто голодували та були змушені жити під охороною в трудових таборах. Вони помирали від голоду, перевтоми, насильства та страт, здійснених їх німецькими наглядачами. Цим робітникам часто відмовляли у зарплаті; якщо вони отримували зарплату, то в спеціальній валюті, яку можна було використовувати лише для придбання певної продукції в таборах, де вони мешкали. Після війни окупаційні держави репатріювали понад 2,5 мільйонів звільнених остарбайтерів. Ті, хто повернувся до СРСР, страждали від соціального засудження. Частина з них іммігрувала до США, а також до інших країн, що не входять до східного блоку. У 2000 році німецький уряд та тисячі німецьких компаній здійснили одноразову виплату €5 млрд. жертвам нацистського режиму, але ця сума навряд чи компенсує їх фізичні та моральні страждання.
18 січня 2017 року, у 75 річницю початку примусового вивезення населення України до Німеччини, цей день було оголошено Днем пам'яті.
Домашнє завдання було складним - уявити себе острабайтером, підписати листівку, зашифрувавши послання для родичів, щоб уникнути цензури.
Дякуємо нашій спікерці - Катерині Барановській, завідувачці сектору освітніх проєктів Музею за цікаву розповідь, а Вікторії Панасюк, керівниці соціального проекту "Особливі" - за ефективне партнерство.
Захід проходив у рамках проєкту відділення економіки "Економісти без меж".
З нетерпінням очікуємо 28 листопада, щоб дослідити два найвідоміших символи миру - Голуба та Журавлика!