Упровадження високотехнологічних інформаційних технологій в освітній простір України – один з напрямків модернізаціїї освіти

27 та 28 березня Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка гостинно відчинив двері перед учасниками семінару «Організація навчально-дослідницької діяльності учнів-членів МАН у середовищі віртуальних лабораторій», організаторами якого виступили Національний центр «Мала академія наук України» і КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Співорганізатором заходу виступив вищезгаданий Інститут післядипломної педагогічної освіти. До роботи семінару були залучені керівники секцій Київської МАН та вчителі київських шкіл – педагогічні керівники навчально-дослідницької діяльності учнів-членів МАН.

Упродовж двох днів працювали такі секції:

• 
  Віртуальна лабораторія лінгвістичних досліджень.


• 
  Віртуальна лабораторія екологічних досліджень.


• 
  Віртуальна лабораторія комп’ютерного приладобудування.


• 
  Географічна інформаційна система.

Віртуальна лінгвістична лабораторія (ВЛЛ) була презентована розробниками – співробітниками Українського мовно-інформаційного центру НАН України, а також співробітниками НЦ «Мала академія наук України»:

• 
  Широков Володимир Анатолійович, член-кореспондент НАН України, директор Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України, керівник проекту ВЛЛ, професор, доктор технічних наук.


• 
  Сидорчук Надія Миколаївна, старший науковий співробітник Українського мовно-інформаційного центру НАН України, кандидат технічних наук.


• 
  Надутенко Максим Вікторович, науковий співробітник Українського мовно-інформаційного центру НАН України.


• 
  Шкурко Владислав Віталійович, молодший  науковий співробітник Українського мовно-інформаційного центру НАН України.


• 
  Комова Олена Борисівна, молодший науковий співробітник інформаційно-дидактичного відділу Національного центру «Мала академія наук України».

Учасники семінару були ознайомлені з ВЛЛ, що об’єднує близько 30-ти систем різноманітного лінгвістичного спрямування, які орієнтовані на наукове дослідження мови та мовних явищ (таке дослідження  постійно здійснює колектив науковців з даної галузі) та можуть бути використані як засіб для якісного вивчення мови. На секційному занятті мова йшла про декілька з систем ВЛЛ, а саме:

«Словники України» − інтегрована система, повністю відкрита для Інтернет-користування, «Тлумачний словник української мови» − система, яка зараз використовується для укладання  20-томного тлумачного словника, та «Український національний лінгвістичний корпус»

– електронна бібліотека українських текстів, доповнена потужними інструментами навчання, пошуку (за бібліографічними реквізитами, за фразою – по текстах, розширена різними лінгвістичними функціями: за процедурою лематизації, за використанням синонімії, по синонімічних групах) та дослідження.

Упровадження ВЛЛ в освітній процес, складовою якого є науково-дослідницька діяльність учнів,  дозволить сформувати необхідну стратегію мовної освіти і, що надзвичайно важливо, самоосвіти, підвищити рівень культури мовлення, надасть можливість  створення на базі текстів національного лінгвістичного корпусу довідників і словників, здійснення аналізу змін у мові.

Віртуальну лабораторію комп’ютерного приладобудування (ВЛКП) презентували:

• 
  Стрижак Олександр Євгенійович, заступник директора з наукової роботи Національного центру «Мала академія наук України», радник директора Інституту обдарованої дитини, кандидат технічних наук;


• 
  Галелюка Ігор Богданович, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, кандидат технічних наук.

У ході зустрічі учасники були ознайомлені з роботою ВЛКП у режимі віддаленого доступу до об'єкта за трьома напрямами дослідження та навчання:

- аналогова електроніка (вивчення характеристик та принципів роботи аналогових напівпровідникових елементів та пристроїв на їх основі);

- цифрова електроніка (ознайомлення з принципами роботи  різноманітних логічних елементів, а також з характеристиками та принципами роботи елементів цифрової електроніки);

- мікроконтролери (ознайомлення з основними підсистемами сучасних мікроконтролерів – інтерфейси, процесор, ОЗП, АЦП; принципами їх взаємодії і функціонування).

Упровадження запропонованих інформаційних технологій міждисциплінарних досліджень в освітнє середовище забезпечуватиме учнівській молоді доступ до системи найсучасніших знань в царині нової елементної бази мікроелектронних компонентів та пристроїв на їх основі, сприятиме  формуванню  високотехнологічних навичок в галузі комп’ютерного  проектування  та приладобудування.

У презентації Віртуальної лабораторії екологічних досліджень (ВЛЕД) взяли участь:

• 
  Палагін Олександр Васильович, академік НАН України, заступник директора з наукової роботиІнституту кібернетики імені В.М. Глушкова, професор, доктор технічних наук;


• 
  Романов Володимир Олександрович, завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, професор, доктор технічних наук;


• 
  Стародуб Микола Федорович, співробітник кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор, доктор біологічних наук;


• 
  Кольной Сергій Прокопович, старший науковий співробітник НЦ «Мала академіянаук України»;


• 
  Попова Марина Андріївна, молодший науковий співробітник НЦ «Мала академія наук України».

Мова йшла про портативний прилад «Флоратест», призначений для оцінювання продуктивності сільськогосподарських  культур за фізіологічними характеристиками та динамікою фотосинтезу,  та  інші  інтелектуальні біосенсори, які можуть виконувати  функцію штучного носа  чи язика, бо здатні, завдяки своїй надчутливості, віднайти навіть одну молекулу шкідливої речовини (ГМО, стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, замінників, антибіотиків, пестицидів, гербіцидів, мінеральних добрив, наркотиків тощо) серед мільйонів нешкідливих, корисних молекул продуктів харчування!  Такі біосенсорні системи  призначені для діагностики стану різних типів організмів, контролю біотехнологічних виробництв, оцінки загальної токсичності об’єктів довкілля, виявлення  конкретних груп токсичних речовин або окремих їх представників, для здійснення аналізу в польових умовах  в режимі реального часу чи для здійснення віддаленого аналізу, експресного і автоматизованого контролю водних та рослинних масивів тощо.

Географічну інформаційну систему (ГІС) презентували:

• 
  Комов Сергій Анатолійович, заступник директора з розвитку ПАТ ЕКОМ;


• 
  Кольной Сергій Прокопович, старший науковий співробітник НЦ «Мала академія наук України»;


• 
  Попова Марина Андріївна, молодший науковий співробітник НЦ «Мала академія наук України»;


• 
  Норчевський Роман Васильович, інженер комп’ютерних систем.

ГІ система – інформаційний мережевий ресурс збору інформації, її збереження, всебічного аналізу та можливостей отримання багатошарових та багатовекторних результатів географічної тематики, їх картування.

ГІС дозволяє розглядати будь-яке питання географічної тематики різнорівнево:

Глобальний рівень – будь-яке поняття чи явище розглядається на рівні глобальної географічної концепції.