Сучасні досягнення генетичної інженерії

Генетична інженерія - це нова галузь молекулярної біології та біотехнології, яка розробляє методи перенесення генетичного матеріалу від одного живого організму до іншого з метою одержання нової генетичної інформації та управління спадковістю. Датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група дослідників у США під керівництвом П. Бергера створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli.

Розвиток генетичної інженерії пов'язаний з досягненнями сучасної генетики, мікробіології, біохімії та інших наук. У молекулярній біології розроблено методи виділення генів донорських організмів, уведення їх у векторну молекулу і одержання гібридних (рекомбінантних) ДНК, забезпечення їхнього самовідтворення (реплікації), переносу в організм реципієнта (клітину-господаря) і забезпечення дії (експресії) чужих генів. На сьогодні біологи оволоділи методами, які дають можливість маніпулювати біологічними молекулами, досліджувати і змінювати їхню структуру. За рахунок змін в основних біологічних молекулах ДНК є можливість створювати варіанти живих систем, які не виникають в результаті природної еволюції.

Про сучасні досягнення генетичної інженерії йшлося в он-лайн доповіді співробітника лабораторії біотехнології біопалива та інновацій в зеленій енергетиці Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ростислава Блюма, прочитаної на Лекторію «Передові рубежі біології» відділення Екології та аграрних наук. Це був другий виступ за даною тематикою: 3 червня 2020 року члени Київської МАН і всі бажаючі мали можливість прослухати його першу лекцію "Редагування геному за допомогою методу CRISPR/Cas9".

Слухачі Лекторію дізналися

- про основні методи та об'єкти, що використовуються в генетичній та клітинної інженерії;

- про клонування живих організмів;

- застосування біотехнологічних процесів у переробній промисловості, сільському господарстві - селекції рослин, медицині та фармакології тощо.

За допомогою генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами, значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод, значно зменшити інтенсивність обробки полів пестицидами та гербіцидами, оскільки ГМ-рослини вже самі мають імунітет до певних шкідників або вірусів.

Частина наведеного матеріалу була отримана в серії досліджень самим доповідачем, який є випускником секції екології Київської МАН, а нині  студентом магістеріуму Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та співробітник Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України.

Члени Лекторію «Передові рубежі біології», відділення Екології та аграрних наук Київської МАН висловлюють щиру подяку Ростиславу Ярославовичу Блюму і напередодні Нового року бажають йому подальших творчих успіхів у здійсненні всіх задумів, натхнення й творчих злетів.

Володимир Назаренко