Сергій Бабан: «Наш проект «ЕкоОселя» передбачає отримання цілісного уявлення про те, яким має бути безпечне та затишне помешкання»
Про особливості реалізації конкурсу та його перші результати розповідає завідувач відділення хімії та біології, керівник секції «Хімія довкілля» Київської Малої академії наук учнівської молоді Сергій Михайлович Бабан:
Сергію Михайловичу, Ви часто досліджуєте екологічну проблематику як фахівець. Які найгостріші екологічні проблеми міста Києва Ви зараз можете виділити?
Столиці властиві екологічні проблеми великих міст ‒ вони повною мірою відображають майже всі екологічні проблеми України. Наразі даються взнаки науково-технічний прогрес та економічна криза. Найбільш болючими для Києва екологічними негараздами сьогодення є неправильне поводження з усіма видами відходів, забруднення поверхневих і підземних водних джерел та атмосферного повітря, несанкціоноване будівництво.
Раціональна переробка побутових, промислових і будівельних відходів – надзвичайно актуальна проблема для нашого міста. У багатьох розвинених країнах давно запроваджено сортування сміття ще за місцем проживання для полегшення подальшої утилізації. Наприклад, у Нью-Йорку на одного мешканця припадає 750 кг побутових відходів на рік, у Києві ж цей показник складає 250 кг. Однак у найбільшому місті США створені умови для роздільного сортування сміття ‒ у необхідності цього американців переконують ще з дитинства. Зрозуміло, що такий підхід дозволяє, за більшої кількості відходів, створених одним мешканцем, ефективніше вирішувати проблеми побутового сміття. У Туреччині мінімізують використання паперу в державних і приватних структурах, усе ширше запроваджують електронний документообіг. Отже, у них є чому повчитися!
Киянам та гостям столиці відомо, що не завжди високою є якість води із джерел централізованого водопостачання. Проте, результати аналізів проб води, здійснених випробувальними лабораторіями Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій на виході, засвідчують її якість і відповідність вимогам чинних стандартів. Основна проблема – застарілі комунікації. Коли вода попадає до споживача, її якість уже істотно нижча, у воді з’являються шкідливі для здоров’я домішки, змінюється її запах, колір, смак.
До того ж, викликає занепокоєння і стан каналізаційних мереж, значна частина яких знаходиться в аварійному стані і потребує негайного ремонту.
Що спричинило такі проблеми?
Причини різні. Наприклад, недостатні обсяги фінансування відновлювальних робіт призвели до збільшення кількості аварійних витоків та пошкоджень. Особливо актуальним є брак коштів на капітальний ремонт і збільшення потужностей Бортницької станції аерації, побудованої ще у 1965 році. Нині станція складається із 3-х блоків очисних споруд, які не в змозі «справитися» із сучасними об’ємами побутових і промислових стічних вод. Через відсутність коштів планові відновлювальні роботи практично не проводяться, проектна потужність не збільшується. Разом із тим, кількість мешканців міста невпинно зростає і, як наслідок, збільшується кількість зливних вод. Якщо станеться аварія, то це призведе до екологічної катастрофи не лише у масштабах Києва, а й тієї частини України, для населення якої Дніпро є джерелом водопостачання.
Величезної шкоди здоров’ю киян, стану культурних, історичних та архітектурних пам’яток столиці завдає забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту, промислових і енергетичних об’єктів. Недалекоглядна, хаотична заміна громадського електротранспорту на автобуси й маршрутні таксі із дизельними двигунами, збільшення кількості приватних авто, відсутність жорсткого контролю за якістю пального на автозаправних станціях призводить до перевищення у десятки разів ГДК (гранично допустимих концентрацій) шкідливих речовин у повітрі, особливо у години «пік».
Які цікаві ідеї учнів секцій відділення хімії та біології Київської МАН, завідувачем якого Ви є, вже пропонувалися та можуть допомогти у вирішенні згаданих проблем?
Я працюю у Київській МАН з 2003 року, добре знайомий із тематикою екологічних досліджень наших юних науковців, різноманітних заходів та проектів. Як член журі ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київського територіального відділення МАН України, я неодноразово пересвідчувався у креативності МАНівців та унікальності їхніх підходів до вирішення екологічних проблем рідного міста. Юними дослідниками запропоновано низку цікавих ідей, зокрема використання у двигунах внутрішнього згоряння спеціальних мастил, присадок до них та до палива, модифікаторів вузлів автомобілів, каталітичних перетворювачів палива для зменшення витрат пального та викидів шкідливих.
На деякі зразки згаданого палива, присадок, каталізаторів отримано патенти та свідоцтва про раціоналізаторські пропозиції. Особливої уваги заслуговують роботи щодо удосконалення процесів очищення води, застосування новітніх фільтрувальних матеріалів та способів знезараження вод. Велика кількість робіт присвячена індикації екологічного стану довкілля, зокрема із застосуванням різноманітних біологічних об’єктів.
Розкажіть про конкурс «ЕкоОселя», нещодавно започаткований Київською МАН. В чому суть такої ідеї і як вона виникла?
У засобах масової інформації часто з’являються повідомлення про негативне випромінювання, яке створюють побутові прилади, про шкідливі покриття для підлоги і стін, забруднення атмосфери помешкання різноманітними речовинами. Саме це і спонукало до роздумів та появи ідеї створення проекту. Безумовно, що проблеми екології оселі необхідно розглядати комплексно. Щоб почувати себе у ній комфортно та безпечно, необхідно уникнути чи мінімізувати вплив як фізичних, так і хімічних факторів. Саме тому до проекту залучені фахівці різних профілів – хіміки і фізики, екологи і техніки, лікарі і психологи, художники і дизайнери.
Проект спрямований на отримання знань про особистісне середовище та форми взаємодії особистості з довкіллям, на поліпшення стану довкілля, його відродження і гармонізацію. Аксіологічна мета – формування в учнів екологічно орієнтованих компетенцій, передумовою яких є непрагматична взаємодія зі світом природи та довкілля.
Передбачено проведення щомісячних семінарів із залученням провідних вчених та фахівців, оголошено конкурс на кращий колективний учнівський проект «ЕкоОселі» з підбиттям підсумків у травні-червні 2012 року.
Розкажіть про інноваційну складову цього конкурсу, зокрема щодо колективної участі у ньому. Наскільки нам відомо, Київська МАН вперше пропонує такий формат конкурсу?
Так. Умови проведення ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київського територіального відділення МАН України передбачають виключно індивідуальне виконання і захист роботи. Оскільки проект «ЕкоОселя» передбачає отримання цілісного уявлення про те, яким має бути безпечне та затишне помешкання, то доцільніше організувати групове виконання, залучити якомога більше учнів.
Крім того, однією із основних ідей проекту є впровадження концепції «залучення до справи». Інноваційною суттю «залучення до справи» є розуміння того, що знання не можуть бути відірваними від життя ‒ це ключовий компонент будь-якої сфери людського буття, будь-якої діяльності, в тому числі й безпосередньо пов’язаної з побутом та життям людей; знання допомагають розкривати суть явищ, що відбуваються у навколишньому середовищі, дають змогу ефективно та безпечно керувати процесами у природі, усувати або мінімізувати негативний вплив на неї.
За якими критеріями відбуватиметься оцінка проектів конкурсу?
Науковість, актуальність, доступність, завершеність, можливість практичного застосування, оформлення, якість презентації. Детальніше про вимоги до проектів, тематику та час проведення семінарів, іншу інформацію стосовно проекту можна дізнатись на сайті Київської Малої академії наук учнівської молоді http://kyiv.man.gov.ua у розділі «Конкурси».
Які заявки від дітей вже були подані з часу, як проект розпочався? Розкажіть, які ідеї Вас найбільше зацікавили.
Із надісланих нам матеріалів заслуговують на увагу пропозиції щодо використання рослин із фітонцидною активністю, вимоги до безпечного розміщення побутових приладів, класифікація покриттів для підлоги за безпечністю впливу на здоров’я людини, розробка варіантів раціонального розміщення джерел освітлення, способів економного витрачання води у квартирі.
Які можуть бути перспективи для киян, органів місцевої влади у використанні ідей з конкурсу?
Після проведення конкурсу-фестивалю проектів планується видання посібника «ЕкоОселя», у якому будуть зібрані та надані пропозиції щодо створення безпечного і затишного помешкання, способи моніторингу небезпечних факторів у ньому. За участю команди-перможця буде створено відеоролик про «ЕкоОселю». Гадаю, що такі ідеї можуть зацікавити фахівців, усіх небайдужих до озвучених проблем, а також чиновників та відповідальних осіб, що працюють у даній сфері, які в свою чергу запропонують їх інвесторам.
Інтерв'ю записала Олена Дудко
