Прогулянка Хрещатиком

5 листопада юні столичні МАНівці та їхні батьки здійснили чергову незабутню прогулянку містом. Цього разу керівник секції історичного краєзнавства відділення історії КМАНУМ Ганна Овсіївна Владимирська запросила їх на екскурсію Хрещатиком. Невід'ємним символом будь-якого міста,звичайно, вважають його головну вулицю або площу. Так, Париж незмінно ототожнюється з Єлисейськими полями, Москва – з Червоною площею тощо. У свідомості киян та гостей міста Київ немислимий без Хрещатика та Майдану Незалежності – головних вулиці та площі міста.

Кожен киянин завжди пов'язував із Хрещатиком своє минуле, майбутнє і сьогодення. Всі доленосні події останнього століття відбувалися саме в епіцентрі цієї головної вулиці столиці, оспіваної поетами всіх поколінь.

Хрещатик – центральна «артерія»Києва, яка простягається від Європейської до Бессарабської площі. Хрещатик, хоча й являє собою головну столичну магістраль, зовсім не є найдавнішою чи найдовшою київською вулицею.

За князівських часів тут буладолина із густою рослинністю, де протікав струмок. Вздовж цього струмка пролягала дорога – давня основа сучасної вулиці. Струмок і долина називались Хрещатими, звідси й сучасна назва −Хрещатик.

Лише наприкінці 18-гостоліття частина долини стає невеличкою вулицею, з однобічною забудовою, а на початку 19-гостоліття забудовується й ліва її частина, переважно житловими будинками. Остаточних обрисів вулиця набуває в середині 19-гостоліття. Поступово першість Подолу переходить до Хрещатика, і він стає центромпромисловості, торгівлі та ділового життя Києва. Наприкінці 19 – на початку 20-гостоліття вулиця майже повністю забудована, здебільшого дво- і триповерховими кам'яними будівлями з магазинами, конторами, банками. Вони оснащені водопроводом, газом, електрикою.

Під час війни майже весь Хрещатик був зруйнований. Проте вже у 1943 році, після звільнення Києва, починаються роботи з відновлення вулиці. Зруйнована вщент вулиця відроджується і перетворюється на простору магістраль. Від головної площі Києва і Хрещатика – МайдануНезалежності – було спрямовано вгору, до Старого міста, п'ять вулиць-променів.

На сучасному Хрещатику знаходяться: Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація, Державний Комітет телебачення і радіомовлення, Міністерство аграрної політики, Український Дім, головний поштамт, Центральний універмаг, станції метро «Хрещатик» і  «Майдан Незалежності».

Увихідніі святкові дні вся транспортна частина Хрещатика від Бессарабського майдану до Майдану Незалежності перекривається. Вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст із Хрещатиком буднього дня. І кияни, і гості міста насолоджуються можливістю повагом прогулятися Хрещатиком, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів, взяти участь в конкурсах, а також заглянути домодних магазинів чи придбати сувеніри. Оглянути весь Хрещатик і при цьому не втомитися нескладно, адже довжина головної вулиці трохи більша за кілометр. Також, прогулянка центральною частиною міста чудово поєднається з невеличкими «посиденьками» в одній з численних кав'ярень Хрещатика.

Під час екскурсії присутні дізналися про: Архистратига Михаїла – небесного покровителя Києва; «закохані» ліхтарі на Майдані;12 стільців, які ростуть на дереві; відомого афериста з «Золотого теляти» Ільфа та Петрова − Паніковського; неповторні київські кав’ярні на Хрещатику ХІХ століття та конкуренцію між ними; архітектора Городецького та його Будинок із химерами і багато чого іншого.