«Особливі» студенти об’єднуються в боротьбі за свої права

В Україні лише 7-8 вищих навчальних закладів можуть похизуватися певним рівнем турботи про інвалідів: там або впроваджують окремі інклюзивні групи, як у Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка, або намагаються повністю забезпечити умови для навчання осіб із різними вадами здоров’я, як у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Молоді столичні мешканці з інвалідністю навчаються тут за рахунок Київської міської державної адміністрації у групах разом зі здоровими однолітками. Усього з 35000 тисяч студентів у столиці та регіональних філіях Університету «Україна» близько 1600 мають особливі потреби. Не дивно, що саме тут виникла унікальна громадська молодіжна організація студентів-інвалідів із гучною назвою «Гаудеамус». Історія офіційної співдружності «особливих» студентів почалася у 2003 році, коли заснований за п’ять років до того університет «Україна» вже розрісся й стало зрозуміло, що осередок гарних умов навчання для інвалідів створено, але скільки ще таких людей по всій Україні потребує допомоги в процесі отримання вищої освіти?

«У школах є асистенти вчителя, які допомагають руйнувати психологічні бар’єри, контролюють дитину, постійно знаходяться поряд із нею. У нас адаптацією та соціалізацією займається Центр інклюзивних технологій навчання, однак сюди студенти звертаються самі, − пояснює Катерина Кольченко, радник президента ВМУРоЛ «Україна» з питань інклюзії та заступник голови «Гаудеамусу». – Школа вчить дітей з інвалідністю вчитися, а у вишах такі люди вже більш самостійні: знають свої потреби та вчаться захищати свої права, звертаються по допомогу лише в окремих випадках».

Гігантські дрібниці

Більшість вишів розташовується у старих будівлях, де нема й натяку на пандуси та ліфти, а на запитання щодо сурдоперекладача найчастіше відповідають: «А хто це такий?».

Головною силою, що об’єднує понад три сотні студентів-інвалідів у 21 місті України, стала саме боротьба за такі значущі «дрібнички», забезпечення якими цілком можливо домогтися разом.

Наприклад, кілька років тому активісти «Гаудеамусу» організували незалежну експертизу рівня доступності власного університету. Навіть у навчальному закладі, «заточеному» під інвалідів, фахівці з Великої Британії, США, Канади, Німеччини та Польщі знайшли низку недоліків: ліфт без голосового вказування поверху для незрячих, відсутність метроному на вході, недоступність верхнього та підвального поверхів для візочників, недостатня ширина дверей та відстаней між партами. Більшість із цих проблем вдалося вирішити: метроном установили, столи посунули, дверні прорізи розширили – а групи, де є студенти на візку, просто не мають занять на недоступних поверхах.

Для такої серйозної справи, як створення належних умов у інших вищих навчальних закладах, людей у «Гаудеамусі» поки що недостатньо: на заваді розширенню організації стоїть розпорошеність студентів з особливими потребами. Непросто налагодити зв’язки за межами Університету «Україна», адже в інших вишах люди, яким потрібні особливі умови, трапляються нечасто. Зазвичай найефективнішим способом пошуку нових товаришів виступають особисті знайомства, адже на офіційному рівні навчальні заклади не мають права розголошувати інформацію про стан здоров’я студентів-інвалідів. Останні ж пристосовуються як тільки можуть і не вважають за потрібне витрачати час на відстоювання своїх прав – можливо, це і правильно, адже в повсякденних умовах всеодно доведеться постійно стикатися і зі сходами, і з темрявою в очах, і з тишею замість відповіді. На радикальні зміни найближчим часом ніхто, за нашою національною традицією бути знедоленими, навіть не сподівається.

Що після випуску?

Одним із головних досягнень Всеукраїнської громадської молодіжної організації студентів-інвалідів «Гаудеамус» є створення Центру планування та розвитку кар’єри студентів з інвалідністю. Тут можна залишити інформацію про себе: спеціальність, групу інвалідності, контактні дані − оператор зателефонує, коли від потенційного роботодавця надійде цікава вакансія. Лише за 2012 рік сюди записалися 214 осіб.

Окрім допомоги у працевлаштуванні, в обов’язки Центру входить моніторинг становища зареєстрованих студентів і молодих спеціалістів. Два рази на рік тут збирають інформацію про тих, хто знайшов роботу, в яких умовах вони працюють, чи поважають там їхні права.

Майбутнє шукають у Мережі

У грудні 2012 року новою головою «Гаудеамусу» обрали 24-річну Юлію Миронюк. Дівчина пересувається на візку і навчається на IV курсі за спеціальністю «соціальна робота». Харизматична й на перший погляд тендітна Юля впевнено тримає в руках кермо громадської організації, яке їй довірили на загальних зборах.

«Ми збираємося запустити свій сайт, робимо спільноти в соціальних мережах, де школярі з інвалідністю можуть дізнатися, де і які створено умови для навчання, а студенти – як захистити свої права в разі їх порушення, – ділиться планами Юлія. – Також ми активно співпрацюємо з різними державними та громадськими організаціями, шукаємо спонсорів. Ще одне важливе питання – дистанційна освіта в нашій країни, адже деякі люди за станом здоров’я не спроможні навіть вийти з дому, хоча і вони можуть бути корисними для суспільства».

За матеріалами: http://osvita.ua