Лекція на тему «Трансгенні технології у науці та медицині»

Про застосування генетичномодифікованих організмів (ГМО) у науці та медицині йшла мова на черговому семінарі МАНівського лекторію «Передові рубежі біології», який був проведений 12 квітня в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Запрошеним доповідачем виступала старший науковий співробітник відділу генетики людини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Оксана Олександрівна Півень.

За допомогою ГМО вивчаються процеси та закономірності розвитку деяких хвороб, процеси старіння та відновлення або регенерації. Нині у наукових лабораторіях можна знайти величезну колекцію найрізноманітніших ГМО: це і рослини, і дрозофіли, і кролі, і миші. А почалося все це у далекому 1972 році, коли американський учений Пол Берг із Стенфордського університету вперше об'єднав у пробірці в єдине ціле два гени, виділені з різних організмів. Тоді це був ген бактерії і онкогенного вірусу мавпи.Пол Берг отримав рекомбінацію ДНК, яка нізащо і ніколи не могла б утворитися у природі.Така ДНК була внесена в бактеріальні клітини – і так було створено перший трансгенний організм. Саме цю роботу можна вважати початком генної інженерії і нової ери у медико-біологічних дослідженнях. Нині існує кілька підходів до корекції геному, окрім створення трансгенних тварин, а саме: нокаут гена, умовний нокаут гена та ін. І cаме цим підходам, прикладам їхнього застосування і тому, яку користь несуть ці роботи, присвячувалася лекція наукової співробітниці, яка безпосередньо веде програми за цією тематикою.

Трансгенні технології належать до генної інженерії. Геномна ДНК організму змінюється цілеспрямовано і це призводить до підвищеної або зниженої експресії певних генів. Все потомство трансгенних організмів буде мати однаковий генотип батьків (якщо батько й  мати є гомозиготними). Із застосуванням чудово підготовленої презентації у схемах, графіках, рисунках було продемонстровано «як це працює», як створюються рекомбінантна РНК та трансгенні організми. На прикладі моделі – акваріумних рибок даніо продемонстровано дослідження стадій онтогенезу організму, процесів регенерації та гіпертрофії органів, а також їх застосування як індикаторів забруднення (кадмієм).

Учасники лекторію з великою увагою і зацікавленістю сприймали доволі складний матеріал доповіді, жваво його обговорювали.

У рамках роботи Лекторію на 10 травня заплановано проведення зустрічі з учасниками антарктичної експедиції, які о 16.30 у конференц-залі Інституту біохімії ім О.В. Палладіна НАН України (Леонтовича, 9) прочитають лекцію на тему «Загадковий континент Антарктида». Запрошуємо всіх охочих!