Лекція на тему: «Сучасний екологічний стан і біорізноманіття водойм мегаполісу (м. Київ)»

11 січня 2012 року у рамках лекторію «Університет юних біохіміків» Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна вкотре зібрав у своїх стінах юних дослідників - членів відділення хімії та біології і відділення екології та аграрних наук Київської МАН − усіх тих, хто цікавиться сучасними досягненнями природничих наук та їх роллю у розв’язанні фундаментальних і прикладних проблем. Із надзвичайно цікавою доповіддю на тему «Сучасний екологічний стан і біорізноманіття водойм мегаполісу (м. Київ)» виступив Володимир Іванович Щербак, головний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, професор, доктор біологічних наук.

Володимир Іванович розповів про дослідження, проведені  Інститутом гідробіології НАН України, зокрема охарактеризував водойми міста Києва. Основним чинником, що призводить до погіршення екологічного стану, є порушення норм у санітарній зоні водойм: забудова житловими спорудами, облаштування закладів харчування, зон відпочинку, будівництво автомобільних шляхів, автостоянок і заправок, відсутність прибережних смуг. Таке «господарювання» призводить до забруднення води змивами з прибережної зони, нафтопродуктами з автотранспорту, стічними водами, сполуками важких металів та загибелі біоти у цих водоймах.

Як повідомив Володимир Іванович, оцінка екологічного стану водойм мегаполісу згідно з «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» та їх ранжирування за якістю води показує, що «дуже чисту» та «чисту» воду в межах міста Києва мають озера Бабине, Голубе, Синє, а найбільша кількість видів риб мешкає в озерах Вирлиця, Райдуга та Алмазне.

Відповідаючи на запитання про систему очистки води «Біоплато», лектор зазначив, що це є інженерна споруда, яка використовується для очистки і доочистки господарських, побутових та виробничих стічних вод та забрудненого поверхневого стоку. В основу технології споруди покладені природні процеси самоочищення, які відбуваються у водоймах та екосистемах навколо водойм з використанням вищих водних рослин. Біоплато з вищих водних рослин завдяки високій концентрації активного мулу, який утворює шар природних відкладень, сприяє активному процесу анаеробного розкладу органічних забруднювачів, сапрофітні бактерії та мікроскопічні водорості збагачують воду киснем у процесі фотосинтезу, а дезінфектантами слугують продукти обміну рослин та кисень, який утворюється в процесі їх фотосинтезу. Такі системи можуть ефективно очищувати та забезпечувати водовідведення доочищених вод у потік ґрунтових вод або безпосередньо у водойми.

«На молоде покоління покладаються великі сподівання у вирішенні питань ефективного господарювання та підтримки належного екологічного стану водойм», − резюмував Володимир Іванович.