Київська МАН стверджує: «Булінгу – ні!»

У рамках проведення фестивалю освітянської майстерності «KyivEdFest» КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» адвокат, член Національної асоціації адвокатів України, засновник та керівник «Адвокатського бюро Корзан Наталії» Наталія Корзан провела практикум на тему "Булінг: попередження, відповідальність, захист. Навчання без страху" для освітян столиці. Наталія розповіла, що таке булінг, як розпізати його і як діяти жертвам, свідкам, а також вчителям і батькам.

2019 року набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій. Ці дії вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Типовими ознаками булінгу є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інших електронних пристроїв та Інтернету).

Наталія наголосила,що дуже важливо відрізняти звичайний конфлікт від булінгу.

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Булінг— це тривале та систематичне цькування, а не одноразова сутичка. А головне, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — керівник закладу повинен повідомити поліцію.

Під час практикуму освітяни зрозуміли як важливо уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

Кожний вчитель не повинен ігнорувати ситуацію, а натомість має повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації із фізичним насильством потребують негайного втручання.

Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

Керівникам закладів освіти було корисно дізнатися, що саме вони зобов’язані створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, в обов’язки керівника входить ннаступне:

він розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Наталія Корзан пояснила, що Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Також юрисконсульт Киівськоі МАН докладно роз’яснила, яка існує відповідальність за вчинення булінгу

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб, караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Наприкінці заняття педагоги подякували юристконсульту Київської МАН Корзан Наталії за проведене заняття.