«Kyiv EdFest» у відділенні історії
Народна медицина українців – це складний комплекс , в якому знайшли поєднання позитивні емпіричні знання, засоби лікувальної магії, народна традиція, а згодом – елементи професіональної медицини, явища широкого міжнародного побутування і досвід місцевих спостережень.
Багатство етнічних і регіональних форм, якими відзначаються народні методи лікування, пошуки і способи приготування ліків, їх асортимент і застосування становлять вдячний матеріал для проведення порівняльних досліджень, виявлення генетичних і етнокультурних зв’язків між народами.
Логічно вважати, що народна медицина така ж давня, як і людство, що початки її сягають доісторичних часів і викликані інстинктивними спробами самозбереження. Ще з моменту самоусвідомлення людина почала мріяти про безсмертя і боротися за своє здоров’я.
Велику роль в історії української медицини відіграв Києво-Печерський монастир, заснований в ХІ ст. Прп. Антонієм та Феодосієм. Києво-Печерський монастир вже з перших років свого існування став не тільки одним з центрів православ'я, але й осередком вітчизняної культури — літописання, мистецтва, архітектури. Тут жили і працювали видатні письменники, художники. Перші ченці Печерського монастиря прийшли з Афонської гори, де за імператора Романа при монастирі була закладена св. Афанасієм «лікарня хворих ради», і принесли з собою лікарські знання. Печерський Патерик доносить до нас відомості про кількох подвижників печерських, що уславилися своїм лікарським мистецтвом. На скрижалях вітчизняної історії значаться імена таких подвижників, котрі славилися даром зцілення й лікування хворих, як Антоній Преподобний, Даміан, Агапіт Печерський, Пимен Посник тощо.
Мета другої бінарної бесіди-лекції «Живописна ботаніка», яку провела керівник секції історичного краєзнавства КМАНУМ Ганна Овсіївна Владимирська, полягала в тому, щоб продемонструвати учням МАН, педагогам та ба-тькам головну особливість нашого часу в науковій та дослідницькій діяльності. У ХХІ столітті відкриття відбуваються на стику найрізноманітніших знань. Усі Нобелівські премії останніх років отримали вчені, які роблять від-криття відразу в декількох напрямках. Так, наприклад, Нобелівська премія з економіки: поведінкова економіка - складається зі сфери психології та еконо-міки. Її лауреатом став американець Річард Талер «за внесок в дослідження поведінкової економіки».
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що чарівні картини можуть бути носіями наукових знань?
Як зберегти любов до рослинного світу протягом усього свого життя? Як навчитися бачити прояви ботанічного начала у різних сферах людської діяльності?
«Живописна ботаніка» - це бесіда про поєднання образотворчого мистецт-ва та ботаніки. Розповідь про те, як, коли і ким створювалася картина світу: квітів, рослин, метеликів і комах. Під час бесіди ми торкнулися таких питань:
• Чому великі генії мистецтва захоплювалися зображеннями живої природи?
• Як з'єднується вчений і художник в таких геніїв, як Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Ян Вермеер та ін.
• Яким чином тема гербарію стала важливою та цікавою, починаючи з ХІХ століття.
• Що дає поєднання наук і мистецтв дослідникам ХХІ століття?
У такій незвичній формі школярі, батьки, вчителі та всі, хто цікавиться цією темою, відкрили для себе чудове поєднання ботаніки зі світом мистецтва: від художників епохи Відродження, які створювали портрети не тільки традиційними техніками, але й з фруктів та овочів, до сьогодення.
Акварелі японських майстрів, які змальовують квіти та рослини з неймовірним знанням і вмінням, природа, зображена генієм Північного Відродження Альбрехтом Дюрером, квіти імпресіоніста Ван Гога… А фруктові портрети роботи Джузеппе Арчимбольдо? Весь рослинний світ можна побачити, занурившись у красу творів цих художників.
А завершилися цікаві заходи у великій конференц-залі Інституту історії України НАНУ активним тренінгом з розвитку дієвого мовлення , який про-вів методист організаційномасового відділу КМАНУМ Сенчук Андрій Павлович.
Учасники майстер-класу мали нагоду познайомитися з методикою форму-вання навичок ораторської майстерності, володіти якою варто кожному пе-дагогові. Вправи з розвитку діафрагмального дихання, резонаторів, діапазону та сили голосу, запропоновані для вчителів, століттями використовуються в акторських та ораторських школах світу. Вони дозволяють зробити мовлення виразним, вільним та дієвим, підтримують здоров'я мовленнєвого апарату, що особливо необхідно вчителям-практикам.
Присутні взяли активну участь у виконанні вправ, проявляли зацікавле-ність, ставили суттєві запитання. В результаті майстер-класу педагоги озна-йомилися із комплексом вправ, регулярне виконання яких формує впливове мовлення, отримали поради стосовно гігієни голосу, орфоепічних норм та специфіки вербальної комунікації.
