Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів.
В змістовній лекції були розглянуті актуальні питання негативного впливу на середовище, абіотичні, антропогенні і біотичні екологічні фактори і їх види, мутагенні фактори, зроблений акцент на генеративних і соматичних мутаціях, їх місці у виникненні та характері успадкування. За змінами у спадковому апараті мутації поділяють на генні, хромосомні і геномні. Наведено приклади генних хвороб, спричинених порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот: гемофілія, дальтонізм, альбінізм. Охарактеризовано негеномні мутації, які пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом.
Зважаючи на незадовільну екологічну ситуацію та прикрий стан вод України, вкрай важливо бути обізнаним про ступінь забруднення навколишнього середовища певних регіонів країни як абіотичними, так і біотичними екологічними факторами, і в першу чергу тими, що викликають пошкодження організму. Одним із таких небезпечних факторів є УФ-випромінювання. З одного боку, під впливом сонячного світла, а точніше його ультрафіолетового випромінювання, в організмі відбуваються значні зміни позитивного характеру: посилюється ріст кісток, пришвидшуються процеси регенерації, підвищується опірність організму до дії інфекцій, токсинів і канцерогенів. В той же час, при великих дозах опромінення виникає променева хвороба, що є результатом порушення багатьох біохімічних процесів у клітині. Ультрафіолетові промені можуть розривати електростатичні, іонні і ковалентні зв’язки в молекулах з утворенням вільних радикалів з високою хімічною активністю. Виникаючи в живій клітині, вільні радикали активно руйнують органічні молекули, зокрема білки і нуклеїнові кислоти, і тим викликають променеву хворобу. Порушення в структурі ДНК призводить до підвищення частоти мутацій в опромінених клітинах та імовірності їхнього ракового ураження. Здатність озону поглинати короткохвильові ультрафіолетові промені, що входять до складу випромінювань сонця , запобігає їх руйнівній дії на живі організми. Ось чому так важливо підтримання озонового екрану планети у верхніх шарах атмосфери на належному рівні.
З відкриттям пляжного сезону варто пам’ятати: щоб зробити процес засмаги більш безпечним, потрібно усвідомити небезпеку надмірного перебування на сонці без захисту. Як зазначено вище, ультрафіолет може пошкоджувати РНК, ДНК, викликати мутації у клітинах, які, накопичуючись, можуть призводити до онкозахворювань і, навіть, до однієї зі злоякісних пухлин ─ меланоми. Якщо ви мрієте про гарну засмагу, то повинні знати кілька простих правил. Найкраще приймати сонячні ванни в період з 8.00 до 11.00 вранці, та з 16.00 до 19.00 ввечері. Це слушний час для того, щоб поступово засмагнути і при цьому не згоріти. Але найбезпечнішим варіантом залишається не засмагати взагалі. Не забувайте про використання сонцезахисного крему, капелюхів та окулярів. Пийте більше рідини, щоб уникнути зневоднення організму. Під час загоряння не можна спати і не рекомендується читати. Розумна кількість сонячного світла корисна для організму, тому, щоб уникнути небажаних наслідків, не перевищуйте допустимий час перебування на сонці.
Наближаються літні канікули, і Палладінський лекторій бажає всім своїм учасникам, всім учням гарного, продуктивного, насиченого цікавими заходами і яскравими подіями відпочинку. Тим, хто хоче в цей час зайнятися виконанням науково-дослідної, експериментальної і пошукової роботи, взяти участь в екологічних екскурсіях і природоохоронних заходах, вивчати навколишнє середовище рідного краю, бажаємо успіху і завжди готові надати підтримку та посприяти творчим починанням.
Володимир Назаренко
Секція екології відділення екології та аграрних наук КМАН
