До 155-річчя від дня народження Дніпрової Чайки
Ув історії української літератури ще чимало білих плям, саме тому завдання молодої ґенерації – пролити світло на незвідані простори нашої духовної спадщини. Проблема відсутності наукового осмислення різних культурних (літературних – зокрема) явищ і постатей особливо актуалізується в наш час, коли відбувається інтенсивна переорієнтація загальнонаціонального світогляду, перманентне «реанімування» того, що залишилося поза необхідною увагою.
Дніпрова Чайка (справжнє ім’я Людмила Олексіївна Василевська) – одна з тих несправедливо непомічених письменниць ув українській літературі, чиє слово мало б бриніти у вухах кожного свідомого українця гордо й урочисто. У своїй творчості авторка стала гідною послідовницею Тараса Шевченка (до речі, народилася вона в рік смерті Кобзаря), наснаживши національну літературу вишуканою метафорикою, глибоким сенсом і яскравою афористичністю. Її слово – се різноманіття первинних сенсів, які відкривають у наших душах екзистенційні істини.
Сьогоріч українська нація відзначає 155-річчя від дня народження великої поетки, тому відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді взяло на себе відповідальність провести тематичний семінар, присвячений постаті Дніпрової Чайки, учасниками якого стали учні секцій української літератури, літературної творчості та мистецтвознавства.
Поет, літературознавець, член Національної спілки письменників України, керівник секції літературної творчості Ігор Астапенко ознайомив присутніх із біографією Дніпрової Чайки та прочитав її поетичні тексти.
Семінар відбувся у форматі діалогу, тому всі присутні взяли участь у живій дискусії. Учні-члени КМАНУМ виступили зі своїми короткими доповідями, у яких висвітлили основні проблеми наукового дослідження творчості мисткині.
Уведення до наукового обігу нових постатей та явищ – вельми важливий сегмент сучасної науки, яка має розширюватися, удосконалюватися, ЖИТИ!
