Дмитро Табачник зустрівся з юними науковцями Малої академії наук України
<p> </p>
<section data-id="6d3629f" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="10d00ad" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="5578a8a" data-element_type="widget" data-widget_type="heading.default">
<div>
<h1 style="text-align: center;">СТАЖУВАННЯ</h1>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div data-id="b4fe53a" data-element_type="column">
<div>
<div> </div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="5b38677" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="1978962" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="e570ff7" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p style="text-align: center;"><span style="font-size: 1.5rem;">Вихованці Київської МАН мають можливість брати участь у національних відборах для стажування у найкращих технічних та природничих лабораторіях світу. </span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="font-size: 1.5rem;">Наш заклад подає заявки до Національного центру «Мала академія наук України», який виступає оператором національного відбору на стажування у цих «святая святих» світової наукової думки. </span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="font-size: 1.5rem;"><strong>Відкриття, що варті Нобелівської премії, народжуються тут!</strong></span></p>
<p style="text-align: center;"> </p>
<hr /></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="798bff9" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="39c5a0e" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="352e8ae" data-element_type="widget" data-widget_type="heading.default">
<div>
<h2> </h2>
<h2 style="text-align: center;">Аргонська національна лабораторія</h2>
<p> </p>
</div>
</div>
<section data-id="b294f9b" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="e08ab91" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="3b73fec" data-element_type="widget" data-widget_type="image.default">
<div>
<div><a class="lightbox" href="https://kman.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/32906d166_16x9.jpg" data-elementor-open-lightbox="default"><img class="fleft" title="32906D166_16x9" src="/wp-content/uploads/elementor/thumbs/32906d166_16x9-om2d7wq2qi1ld2dsmos1szrhw9ra2hys2d0drjk7n0.jpg" alt="32906D166_16x9" width="310" height="217" /></a></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div data-id="be8929d" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="570d658" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p>Аргонська національна лабораторія (англ. Argonne National Laboratory) — найстаріший національний дослідницький центр Міністерства енергетики США. Заснований у 1946 році. Робота центру координується Чиказьким університетом.</p>
<p>Аргонська національна лабораторія є багатодисциплінарним науково-технічним дослідницьким центром, де талановиті вчені та інженери працюють разом, щоб відповісти на найбільш важливі питання, що стоять перед людством. Наприклад, «як отримати доступну чисту енергію для захисту себе та свого довкілля?».</p>
<p>Лабораторія співпрацює з університетами та національними лабораторіями для реалізації масштабних проєктів у сфері енергетичних інновацій, фізиці, біології, комп’ютерних науках.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="15f983a" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="a572bc5" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="7f93d39" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p> </p>
<p> </p>
<p><strong>Основні напрямки діяльності лабораторії:</strong></p>
<ul>
<li>проведення фундаментальних досліджень в області фізики, біології і дослідження довкілля;</li>
<li>будівництво та експлуатація дорогих наукових комплексів, як для потреб лабораторії, так і інших промислових та наукових лабораторій;</li>
<li>розробка новітніх технологій в енергетиці;</li>
<li>дослідження і вирішення проблем забруднення довкілля;</li>
<li>проведення експертиз у питаннях ядерного паливного циклу, біології, хімії, системного аналізу і моделювання;</li>
<li>розробка технологій і високоточних інструментів для виявлення хімічних, біологічних і радіаційних небезпек та їх джерел.</li>
</ul>
<p> </p>
<hr /></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="7e64243" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="3b9f463" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="2efc60d" data-element_type="widget" data-widget_type="heading.default">
<div>
<p> </p>
<h2 style="text-align: center;">XLAB – Геттінгенська (Німецька) експериментальна лабораторія для молоді</h2>
<p> </p>
</div>
</div>
<section data-id="1a679e1" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="cf83e5f" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="ba2354d" data-element_type="widget" data-widget_type="image.default">
<div>
<div><a class="lightbox" href="https://kman.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/origin_4z6pz39u546.jpg" data-elementor-open-lightbox="default"><img class="fleft" title="origin_4z6pz39u546" src="/wp-content/uploads/elementor/thumbs/origin_4z6pz39u546-om2dt8o7u58uuheb2eq8w3z382m5r7nhby02ulxkfg.jpg" alt="origin_4z6pz39u546" width="311" height="217" /></a></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div data-id="7c16d01" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="1824d1b" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p>«Експериментальна лабораторія для молоді «XLab» є провідним європейським експериментальним науковим центром у галузі біології, хімії, фізики, зорієнтованим на навчання учнів старшої школи та педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.</p>
<p>Організація була заснована Євою-Марією Ніхір, вченою в галузі біохімії, яка нині й очолює лабораторію.</p>
<p>Мета – подолання розриву між науковими дослідженнями та викладанням у школі.</p>
<p>XLAB пропонує школярам взяти участь в амбітних експериментах із біології, хімії, фізики та інформатики, що буде гарним доповненням до шкільного навчання. Учні також мають можливість попрацювати з науковцями.</p>
<p>Експерименти розробляються вченими та їх технічними асистентами. Кожний учень має можливість експериментувати самостійно, а викладач лише спостерігає за цим процесом.</p>
<p> </p>
<hr /></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="fe3cb2e" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="36e6ec3" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="6ae5274" data-element_type="widget" data-widget_type="heading.default">
<div>
<h2> </h2>
<h2 style="text-align: center;">CERN Accelerating science</h2>
<p> </p>
</div>
</div>
<section data-id="a76acbf" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="7dd5776" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="4bd3992" data-element_type="widget" data-widget_type="image.default">
<div>
<div><a href="https://kman.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/685d5eddd6c49fbcdc3293569319a5c6.jpg" data-elementor-open-lightbox="default"><img class="fleft" title="685d5eddd6c49fbcdc3293569319a5c6" src="/wp-content/uploads/elementor/thumbs/685d5eddd6c49fbcdc3293569319a5c6-om2e0u792xnap0czp6yojoy8375yz4tddjudi4o04s.jpg" alt="685d5eddd6c49fbcdc3293569319a5c6" width="319" height="223" /></a></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div data-id="95ac274" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="841790b" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p>CERN Accelerating science (Європейська організація з ядерних досліджень) – міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій.</p>
<p>Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12000 дослідників, що представляють 80 країн та 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків — дослідників мікросвіту.</p>
<p>CERN має в своєму розпорядженні цілу низку прискорювачів заряджених частинок, найбільший із яких — Великий адронний колайдер, LHC — був запущений впродовж 2008–2010 років. На початку 2019 року науковці працювали над ще більшою установкою — майбутнім Кільцевим колайдером.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<section data-id="aa087e0" data-element_type="section">
<div>
<div>
<div data-id="cc0d1d1" data-element_type="column">
<div>
<div>
<div data-id="306424a" data-element_type="widget" data-widget_type="text-editor.default">
<div>
<div>
<p>CERN зробив суттєвий внесок у розвиток інформатики. У ньому зародилася технологія <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0">всесвітньої павутини</a> (www) і був створений протокол <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/HTTP">HTTP</a>.</p>
<p>CERN відіграє велику роль у підготовці вчених та інженерів. Лабораторія розробляє наукові та просвітницькі програми для людей різних вікових категорій: від старшокласників до студентів університетів; надає стипендії; пропонує програму стажування для учнів середніх класів кілька разів на рік; влаштовує конкурс «Проміння для шкіл», учасники якого мають можливість працювати в справжній науковій лабораторії.</p>
<p>Учасниками CERN є 23 держави.</p>
<p> </p>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<p> </p>
У зустрічі, яка відбулася в аудиторії імені Михайла Максимовича, також брали участь поважні гості: Довгий Станіслав Олексійович – Президент Малої академії наук, народний депутат України; Губерський Леонід Васильович – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Походенко Віталій Дмитрович – віце-президент Національної академії наук України та близько 120 учнів-членів Малої академії наук та випускників МАН, які є студентами вищих навчальних закладів. У рамках зустрічі також відбувся телеміст з допомогою мережі Інтернет між науковцями Європейської організації ядерних досліджень, що знаходиться поблизу Женеви (Швейцарська Конфедерація), і юними науковцями Малої академії наук України.