Дешевий водень з рослинної сировини – прорив у енергетиці

Вчені знайшли спосіб вилучення великих кількостей водню з будь-якої рослини. Не виключено, що це саме той довгоочікуваний прорив в енергетиці, який дозволить перейти на використання недорогого екологічно чистого палива. Новий процес отримання водню заснований на перетворенні енергії ксилози, найбільш поширеного простого цукру. При цьому технологія дозволяє виробити велику кількість водню з будь-яких джерел біомаси без викидів парникових газів та використання дорогих металів.

Ксилоза становить цілих 30% клітинних стінок рослин. Однак, незважаючи на високу частку ксилози у рослинах, досі виробляти з допомогою цього цукру водень було важко. Різні хімічні та фізичні впливи, а також генномодифіковані мікроорганізми не могли виробити достатню кількість водню.

 Вчені з Virginia Tech взяли набір ферментів у ряду мікроорганізмів і створили унікальний синтетичний фермент, аналогів якого не існує у природі. Даний фермент за температури всього 50 градусів Цельсія звільняє з допомогою ксилози безпрецедентно великий обсяг водню – приблизно у 3 рази більше, ніж найкращі сучасні «мікробні» методики.

Суть процесу зводиться до того, що енергія, запасена у ксилозі і поліфосфатах, розщеплює молекули води і дозволяє отримати високочистий водень, який можна відразу відправляти у паливні елементи, що виробляють електрику. Виходить ефективний екологічно чистий процес, який вимагає небагато енергії лише на запуск реакції.

За розрахунками фахівців, нова технологія може набути поширення вже через 3 роки завдяки своїй простоті і винятковим перевагам перед іншими способами видобутку водню. Правда, поки що залишається відкритим питання ціни виробництва ферменту, але розробники з цього приводу сповнені оптимізму.

Теоретично нова технологія може використовуватися повсюдно: від автономних електрогенераторів на сільгосппідприємствах до великих електростанцій, що переробляють сотні тонн рослинної сировини. Отриманий водень можна або відразу перетворювати на електрику або використовувати як паливо для автомобільного, морського, залізничного та авіаційного транспорту.

За матеріалами: http://infonova.org.ua/science/