Про результати Всеукраїнського конкурсу есе імені Романа Ратушного
Вітаємо лауреатів відзнаки Президента Малої академії наук України, академіка Станіслава Олексійовича Довгого!
«Обрати десять робіт з-поміж такої кількості надісланих було не просто. Бо кожне есе варте уваги, кожне – це окрема історія й окреме життя. Проте були ті, які змістом, формою чи навіть підходом вирізнялися – вони й увійшли в десятку призерів», ‒ сказав Станіслав Олексійович у своєму виступі під час оголошення результатів конкурсу.
Це:
Коломєйцева Валерія Володимирівна (смт Петропавлівка: Петропавлівський ліцей №2) “Неозброєні воїни” – за висвітлення значущості роботи військових журналістів та їхнього професійного внеску в Перемогу України.
Копиця Аріна (м. Коломия: КУ «Комишуваський ліцей» Попаснянської МТГ Луганської області) “Мій погляд на героїв сучасної війни.” – за актуальне і змістовне висвітлення героїзму українських військових та їхньої жертовності в протистоянні проти російської агресії.
Редько Микита Вікторович (м. Київ: Політехнічний ліцей Національного технічного університету України «КПІ» м. Києва) “Сергій Заїковський – воїн-інтелектуал, що кинув виклик сучасному світу”; – за висвітлення актуальних проблем служби військових-інтелектуалів та їхнього інтелектуального внеску у військову справу.
Циганенко Дарія Сергіївна (м. Київ: Ліцей №144 ім. Г. Ващенка) “Волонтер - ангел сьогодення” – за дослідження ролі і вкладу волонтерів в збройному протистоянні України проти Росії.
Костюк Аліна Костянтинівна (Баштанка: Баштанський ліцей №2) “Лицарі війни” – за ґрунтовну біографічну розвідку про Захисника України, військового Сергія Пацули.
Шпендюк Вікторія (с. Плесна: Плесенська гімназія Шепетівської міської ради) “Бойові медики: Невидимі герої на передовій” – за ґрунтовну працю про бойових медиків та висвітлення їхньої самовідданої діяльності.
Пахомов Андрій Олегович (смт Стеблів: Державний навчальний заклад «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей») “Героями не народжуються – ними стають.” – за змістовну працю в дослідженні і аналізі боротьби і становлення Української Держави.
Полєвий Даниііл Тарасович (Херсон: Голопристанський ліцей №3) “Ігор Костенко та Небесна сотня: Символи Героїзму та Спраги за Свободу” – за змістовне і скрупульозне дослідження життя і подвигу Героя Небесної Сотні Ігоря Костенка та вклад для збереження пам’яті про Революцію Гідности.
Веремій Максим В’ячеславович (м. Київ: Школа I-III ступенів №306 Деснянського району м. Києва) “Мріяли, що кожен крикне: «Вільний!»” – за висвітлення екзистенційного морального вибору людини, зокрема військового, на користь України та жертовність в її захисті.
Нагорний Артур Едуардович (м. Тернопіль: Тернопільська загальноосвітня школа І-III ступенів №4) «Ніхто не зробить, як хочеш ти. Мусиш це зробити сам.» – за дослідження феномену добровольця як одного із засадничих факторів у віковій боротьбі за Українську державність.
Пан Довгий відзначив й географічне розмаїття, маємо роботи, починаючи з Коломиї та Тернополя, закінчуючи Херсоном і Луганськом, що дуже символічно в день Соборности.
При відборі лауреатів він звертав увагу на ориґінальність, тому кожен з десяти призерів став ним завдяки чомусь унікальному і своєрідному в його текстах, про що вказано в грамотах.
Один із конкурсантів розповів історію свого батька-журналіста, який загинув у 2014, починаючи ще з дитячих років батька. І це добре виписана історія про ідентичність і моральний вибір. Інший конкурсант висвітлив феномен добровольця і його історичну тяглість в боротьбі за Українську державність. Також є робота про інтелектуальну складову війни на прикладі історика та перекладача Сергія Заїковського, який тепер воює.
Також ми маємо есе про журналістів, лікарів, волонтерів. Власне, тому ми звернули на них увагу, бо в них показано вклад кожної із професій в нашу перемогу. І ми раді, що молоде покоління усвідомлює це.
«Варто сказати, що роботи хороші не тільки змістом, але і формою. Практично усі ‒ це прекрасний стиль, манера. А деякі навіть дивують досконалістю і витриманістю викладу», ‒ додав Станіслав Олексійович.
Дуже радісно бачити перед собою стільки талановитих, розумних і свідомих дітей. Дітей, які усвідомлюють важливість збереження пам’яті про всіх наших героїв, зокрема Романа Ратушного, якого вони уже мають за взірець.
І конкурс, і захід – це підтверджують. Бо це внесок в увіковічення усіх тих, про кого написані ці чудові роботи, і про тих, про кого поки ще не написані, але обов’язково будуть.
Насамкінець С.О. Довгий подякував учасникам та організаторам, які проробили колосальну працю, щоб зробити цей вагомий крок у збереженні пам’яті про подвиги наших Героїв. Бо саме їм ми завдячуємо нашим майбутнім.
