Почуйте Голос Дітей

«Ти будуєш плани на майбутнє абсолютно не здогадуючись, що рано чи пізно почнеться війна. Ранок починається не з ароматної кави, а з гортання стрічки новин. Зазвичай звірства окупантів викликають роздратування та ненависть, але тримаєшся не тільки заради себе, а й заради інших – хто буде сильною, якщо ти занепадеш духом?
Щось всередині народжується, палахкотить – то ВІРА. Віра у ЗСУ та в кожного з нас. Віра в націю, нескорену націю, яка боролась упродовж усієї своєї історії за НЕЗАЛЕЖНІСТЬ».
Так написала Лисюченко Анна, студентка І-го курсу ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, випускниця КМАН відділення філософії та суспільствознавства
«Я тут народилась! Не хочу втікати!! Лише разом ми поборемо та зможемо здолати ворога, який прийшов на нашу рідну землю. Разом ми сила! Все буде Україна!» - говорить Софія Бердичевська, наша вихованка, учениця 9-го класу СШ № 196.
«Війна.. п’ять букв, але які ж вони страшні...Я ніколи не думала, що мені доведеться пережити війну..Це страшно..» Це слова Аліни Пєшкової, вихованки Київської МАН, учениці 10-го класу гімназії № 257 «Синьоозерна».
Чому наші школярі змушені відмовитись від свого дитинства, від радощів, від друзів, від навчання? Чому страждають вони, чому страждають мільйони людей?!
Почуйте Голос Дітей!!!