«Modern Art»: сучасне мистецтво на столі вихованців секції «Філософія. Культурологія»

2 листопада вихованці секції «Філософія. Культурологія» відділення філософії та суспільствознавства Київської МАН зустрілись наживо на нестандартному занятті, яке провів керівник секції кандидат філософських наук, доцент Сергій Русаков. Культура, смисли, ідеї та філософські концепції обговорювались під час настільної культурологічної гри «Modern Art».

Публікуємо рефлексію юних філософів про подію. До речі, над цим текстом учні та учениці працювали вже на наступному занятті.

Вихованці секції «Філософія. Культурологія» Уляна Лисенко та Максим Тельний про заняття Modern Art:

 «У настільних іграх кожен шукає свій маленький сенс власної участі. Хтось може не сприймати те, що відбувається навсправжки навіть найменшою мірою та, можливо, навіть нехтувати правилами. Для когось щоразу нова гра – це гра на виживання: кожне правило є святим і єдиний шлях гри є найраціональнішим. А дехто має єдину мету – просте спілкування. Незалежно від власних вподобань та інтересів всі гравці зібрались за столом для єдиної мети: отримати задоволення, хоча  у кожного воно своє.

У четвер компанія з п’ятьох молодих філософів та культурологів (чотири з яких учні та учениці, а один – кандидат філософських наук) зібрались за культурологічною грою під назвою «Modern Art». Гра полягає в тому, що кожен гравець проводить аукціон однієї з картин у нього в руці та паралельно, звичайно, вихваляючи всю велич цього шедевра сучасного мистецтва. Гра поділялась на сезони, кожен з яких закінчувався, коли серед куплених картин чотири належали одному і тому ж митцеві.

Головна «фішка» гри нашої групи полягала у небаченому захопленні грою та спілкуванням, інколи навіть забуваючи основи фінансової грамотності. Ми були ладні на будь-які жертви заради мистецтва. Початковий умовний стартовий капітал у сто тисяч, які надавались кожному гравцеві, в майбутніх ставках могли виглядати мізерно. Тим часом виставлення кожної картини створювала серед гравців неабияку напругу: всі дивилися на власну галерею картин та обдумували, чи належить ця картина переможному митцеві цього сезону.

Найбільше сподобалося та одночасно здивувало розмаїття світоглядів гравців. Були як ті, що ледве стримували шок Стендаля і прагнули здобути кожний мистецький шедевр, так і ті, які вдавались до купівлі тільки при повній впевненості в її раціональності. 

Ця гра не тільки змусила поставити під питання нашу фінансову грамотність, та ще й пережити різноманіття хвилювань: за власні кошти, власну галерею та власну насолоду від гри. Та все ж, на щастя чи на жаль, ані кошти, ані витвори мистецтва гравцям не дозволили взяти додому з ігрового столу. Тому ми залишились з найголовнішим – позитивними емоціями, новим досвідом та дивовижними думками про силу мистецтва».