Ланцюжок Миру

Звичайне природне відчуття, коли літають літаки та птахи, а не бомби, коли йдучи в ліс, можна навіть не замислюватись, щоб бодай не натрапити на міну чи снаряд. Коли не гинуть масово люди від кулеметних черг, і не отримують каліцтв від осколків. Такі знайомі та прості слова «мир», «мирне життя», «мирне небо» – стали для кожного українця особливими. Все стало особливим після лютої навали у Лютому…
З 1981 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН 21 вересня стало днем всесвітньої відмови від насильства та вогню. Україна завжди поважала мир, добросусідські відносини, ніколи не бажала загарбання чужих територій. Згідно з Указом Президента України №100/2002 від 5 лютого 2002 року, в країні було засновано національне державне свято – День миру, яке щорічно відзначається 21 вересня.
У цей день ООН закликає всі країни світу зупинити військові дії та припинити проливати кров. Але, на жаль, на Україну й досі летять ракети, досі ми під ударами.
Проте сьогодні ми говорили про наші плани та сподівання, про ініціативи та наміри – ми презентували наше мирне майбуття.
Під загальними умовними категоріями: «Наука», «Освіта», «Культура», «Свобода, «Економіка», «Дипломатія», «Щастя» вихованці Київської МАН – учні спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 129 з поглибленим вивченням англійської мови, наповнювали своїми думками, змістами, ідеями, враженнями своє бачення Миру. Осмислювали загальні проблеми, обмінювались інформацією, шукали практичні складові для його досягнення.
Мир починається з мене. Мир починається з кожного. Мир починається у кожному.
«Щоб не плакать, я сміялась…», – говорила Велика Леся Українка!
Так і ми піднімемось, бо ми – горді Українці! Ми цінуємо Мир, Свободу, Волю. І не віддамо свого нікому і ніколи.