ІСТОРІЯ УСПІХУ ОЛЕКСІЯ АКІМОВА
Талановитий юнак написав науково-дослідницьку роботу на тему: "Перспективи видобутку нетрадиційного природного газу в післявоєнний період в Україні". З нею він посів 1 місце на 2 та 3 етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у 2023-2024 навчальному році. У 2023-2024 н. р. Олексій посів перше місце на III (міському) етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з англійської мови та історії, третє місце на III (міському) етапі XXIV Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика. У 2022-2023 н.р. став переможцем Національного дебатного турніру з політичних реформ у категорії «Школярі», посів перше місце на II (міському) етапі XXIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, друге місце на III (міському) етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики та англійської мови, 3 місце на III (міському) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Став стипендіатом персональної стипендії Київської міської ради. У 9 класі Олексій склав міжнародний Кембриджській іспит FCE на 166 балів, підтвердивши рівень володіння англійською мовою В2. Також був у складі команди гімназії, яка посіла третє місце на районному фестивалі-конкурсі «Київський вальс», присвяченому 55-річчю Дніпровського району. Брав участь на наукових конференціях з проблем відновлення економіки України у післявоєнний період, зокрема на міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Економіка в умовах цифрової трансформації: перспективи розвитку у XXI столітті» 16 травня 2024 року.
Науковим керівником юного економіста є Ірина Сергіївна Біла, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Олексію, як і коли ви почали займатися науково-дослідницькою роботою? Опишіть ваш науковий шлях.
Я розпочав науково-дослідницьку діяльність у 10 класі. У мене в гімназії №136 був предмет «Технології», де учні мають можливість обрати, що робити впродовж навчального року: займатися проєктною діяльністю на користь закладу чи написати науково-дослідницьку роботу та взяти участь у конкурсі-захисті. Оскільки в попередній школі я 2 роки був президентом школи, я приблизно розумів, що вбачає робота над якимось проєктом, тому вирішив спробувати щось нове для себе, а саме, наукову галузь. Тема моєї першої науково-дослідницької роботи – «Аналіз інфляційних процесів в Україні в залежності від анексії та окупації територій рф протягом 2014-2022 рр.». Попри те що я не посів жодне місце на 2 (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту, я не опустив руки та наполегливо продовжив наукову діяльність. У 11 класі я вирішив стати вихованцем Київської МАН та розпочати працювати з науковим керівником, який викладає в університеті. Під час настановчої сесії на мене справила велике враження Біла Ірина Сергіївна, керівник секції прикладна макро- та мікроекономіка, як своїми професійними навичками, так і рисами характеру. І я попросив її стати моїм науковим керівником. Також мене зацікавило те, що вона викладає в Києво-Могилянській академії, яка є одним з найкращих університетів України, тому я не сумнівався, що наш досвід співпраці буде плідним та цікавим.
Економіка зацікавила мене як поведінкова наука, в якій немає однієї правильної відповіді. Економісти досліджують раціональний вибір між бажаннями та ресурсами, які обмежують людей, що змушує їх шукати альтернативні шляхи задоволення потреб. Дуже багато чого в нашому житті пов’язано з економікою, яка є основою життєдіяльності будь-якої держави.
‒ Чому ви обрали саме цю тему для вашого дослідження? Розкажіть про ваші основні висновки та авторський внесок
У 10 класі я брав участь у Національному дебатному турнірі з політичних реформ, на якому порушувалися питання плану відновлення України, реінтеграції тимчасово окупованих територій тощо. Мене зацікавило: що може стати джерелом відновлення зруйнованих територій та водночас сферою іноземних інвестицій. Я народився у Донецьку та через збройну агресію рф у 2014 році був вимушений переїхати до Києва. Мені тато розповів те, що на території Донецької області була спроба проведення «сланцевої революції», були вже підписані угоди з Shell та Chevron, але через агресію рф ці домовленості були розірвані. І він мені запропонував як ідею дослідити це питання. Ця тема привернула мою увагу, оскільки вона є не тільки геологічною та економічною, а й політичною.
У роботі було розглянуто наслідки реалізації різних сценаріїв (песимістичного, базового та оптимістичного) видобутку нетрадиційного природного газу на Юзівській площі, що дозволило зробити висновок про перспективність її розбудови в напрямку відновлення післявоєнної економіки України. Також обґрунтоване припущення, що дефіцит Енергетичного балансу України з природного газу можливо покрити шляхом розбудови Юзівської площі. Отже, Юзівська площа має значний видобувний потенціал та дасть можливість розбудувати й Донецький, і Харківський економічні регіони як промислові регіони.
‒ Хто вас підтримує та що надихає на шляху до успіху?
Тато і бабуся. Які б життєві обставини у мене не були, вони були, є і будуть зі мною поруч. Я завжди впевнений, що тато та бабуся допоможуть, підтримають в складній ситуації та зроблять усе для мене найкраще. Тато постійно підказує щось цікаве, те, що буде корисним для мого майбутнього. Коли я був президентом школи у 8 класі, саме він запропонував почати працювати над ораторською майстерністю. Ми разом ходили на курси, вдосконалювали техніку мови та публічні виступи, що дало свій результат під час дебатного турніру та захисту своєї науково-дослідницької роботи. Він завжди підтримує та поважає мою будь-яку ініціативу.
‒ З якими складнощами ви стикалися при виконанні науково‒дослідницької роботи, як ви їх подолали?
На початку дослідження, коли я аналізував наукові статті, книжки та Інтернет-ресурси, тематика яких стосується моєї роботи, помітив, що в багатьох джерелах інформації йде мова про те, що на Юзівській площі газ сланцевих порід. Однак під час дослідження сайту Надра Юзівська я помітив, що товщі сланцевого газу там не були знайдені. Насправді на ділянці знаходяться поклади газу щільних порід. Я телефонував на гарячу лінію Надри Юзівської, яка є дочірньою компанією НАК «Нафтогазу» та мені дали контактні дані Начальника управління геології Держгеонадр Касянчука Сергія Васильовича. Під час телефонної розмови я з ним проконсультувався, як мені продовжувати моє дослідження, та він порекомендував певні джерела інформації, зокрема монографію КНУ у восьми книгах «Нетрадиційні джерела вуглеводів України». Тому я вважаю, що пошук потрібної інформації, враховуючи той факт, що під час війни не вся інформація стосовно стратегічних енергетичних об’єктів надається у відкритих джерелах, був дуже складним.
‒ Що вам дала участь у конкурсі? Що ви відчули у момент, коли дізналися, що стали переможцем (посіли 1 місце)?
Надзвичайний досвід та нові знайомства. Ірина Сергіївна – найкращий науковий керівник. Ми не лише займались науковою діяльністю, а могли також про щось буденне поговорити під час консультацій. Стали як рідні. Вона, як ніхто, підтримувала мене під час репетицій виступів та наголошувала на сильних сторонах роботи та на тому, над чим потрібно працювати.
Я зрозумів: немає нічого неможливого. Якщо людина палає ідеєю, мріє, вона обов’язково досягне поставленої мети. Я тепер краще розуміюсь щодо енергетики України та як питання енергетичної незалежності впливає на геополітичну вразливість держави.
Коли я почув, що посів 1 місце, я був на сьомому небі. Моєму щастю не було меж. Я зрозумів, що перемога – це те, заради чого хочеться жити. Також це мене надихнуло далі продовжувати займатися науково-дослідницькою діяльністю.
‒ Які особисті якості дозволяють вам регулярно досягати успіху?
Уміння працювати в команді, цілеспрямованість, відповідальність, самодисципліна, гнучкість та творче мислення.
‒ Які ваші цілі та плани на найближчі 5 років?
Найближчі 5 років я присвячу здобуттю ступеня бакалавра та магістра з економіки. Я хочу працевлаштуватися або в бізнес-індустрії, або в державному секторі. Вважаю, що було б дуже гарно мати досвід роботи у Великій четвірці аудиторських компаній. Також хочу за час, який навчатимусь в університеті, вивчити декілька іноземних мов, зокрема іспанську та німецьку. Це дозволить мені комунікувати з партнерами не тільки з Європейського Союзу та США, а також з Південної Америки.
‒ Чи є у вас захоплення за межами наукової творчості?
Я вивчаю іноземні мови, фотографую, цікавлюсь модою та люблю грати з друзями у волейбол. Володіючи іноземними мовами, людина має доступ до безмежної кількості інформації, що дає можливість дослідити якесь питання з різних боків. Фотографії зберігають згадки та емоції, відчуті під час особливих для мене моментів. Одяг допомагає виразити себе та правильно сформулювати перше враження від себе. А волейбол я обожнюю, тому що це командна гра. Навіть зараз усі українці усвідомили те, що саме згуртованість нас наближає до перемоги.
‒ Що ви хочете побажати юним науковцям, які тільки починають займатися науково‒дослідницькою роботою, які поради дати?
Натхнення, бажання та дисципліни. Вірте у себе, пробуйте щось нове та прагніть більшого. Пам’ятайте: наш кожний крок наближає до перемоги!
Слава Україні! Героям слава!
