120 річчя від дня народження Володимира Грінченко

1925 року вступив до Катеринославського інституту народної освіти. Під час навчання брав участь у Дніпрельстанівській археологічній експедиції. Після закінчення інституту вступив до аспірантури при Інституті історії матеріальної культури НКО УСРР. Працював завідувачем відділу рабовласницького суспільства Харківського історичного музею, потім (з 1936) завідувачем відділу рабовласницького суспільства Центрального історичного музею ім. Т. Шевченка у Києві.
Був ученим секретарем музею. Через деякий час був звільнений, потім поновлений на роботі. З лютого 1937 р. став виконувачем обов'язків директора музею. Цей період його діяльності різними дослідниками характеризується неоднозначно.
18 квітня 1938 року його заарештували, звинуватили у контрреволюційній діяльності та засудили до п’яти років виправно-трудових таборів.
До України повернувся 1947 році. Після повернення до Києва, почав працювати в Інституті археології АН УРСР, але органи НКВС заборонили йому проживати у Києві. У лютому 1948 змушений був виїхати до Полтави, де мав працювати за завданням Інституту археології.
Життя Володимира Автономовича Грінченко обірвалося 19 квітня 1948 р. внаслідок серцевого нападу.