Значення водно-болотних угідь у збереженні біологічного різноманіття Києва та його околиць

Слухачі з увагою сприймали матеріал, та особливий інтерес він викликав у юних екологів Київської МАН, оскільки вони самі неодноразово здійснювали експедиції та обстежували деякі райони Київщини, про які йшла мова. Про великий інтерес свідчить і тривалість семінару - година лекції і година її обговорення, адже говорилось про флору і фауну рідного міста, їх стан та охорону. Розглядалися питання: що таке водно-болотні угіддя, та їх роль і значення. Зокрема було акцентовано увагу на їх гідрологічній, ресурсній, захисній, кормовій, транзитній, охоронній та рекреаційній функціях. Були охарактеризовані мало трансформовані водно-болотні системи міста: луки Троєщини і Осокорків, острови Муромець, Жуків, Козачий і Ольжин, ставки Нивки і Совки. Учасники семінару дізнались про міжнародні конвенції, що охороняють водно-болотні угіддя та їх мешканців, як то: Рамсарська, Боннська, Бернська. На конкретних прикладах було показано негативний вплив певних антропогенних та природних чинників на водно-болотні угіддя. Слухачі ознайомились з рекомендованими заходами щодо поліпшення біорізноманіття на водно-болотних угіддях, а саме:
- Сумісне співіснування тварин і людини в умовах міста шляхом дотримання норм відпочинку та нормального функціонування біотопів.
- Створення штучних гніздівель для окремих представників повітряно-водної фауни, зокрема крячків та мартинів.
- Створення локальних осередків оселищного типу для окремих груп водно-болотних тварин.
- Будівництво спеціальних каналів під дорогами і шляхами для мігруючих земноводних і плазунів.
- Широкомасштабне, починаючи зі шкіл, інформування населення стосовно боліт, водойм та їх мешканців.
- Створення картографічної зони малопорушених біотопів у межах міста та його зеленої зони для проведення на них моніторингу і охорони оселищ і їх мешканців.
- Повна заборона випалювання сухої лугової та болотяної рослинності неподалік водно-болотних угідь або в їх межах.
- За можливості, відновлення втрачених угідь, а також проведення заходів повернення втрачених видів хребетних тварин за винятком представників Червоної книги України.
- Створення нових територій природно-заповідного фонду на прикладі ландшафтного парку Осокорки.
Варто відмітити, що лекторій приваблює не тільки учнівську молодь, але й студентів, вчителів, громадськість. На цей раз на семінарі були присутні активісти, які беруть дієву участь у збереженні та помноженні природного багатства Києва.
Володимир Назаренко
13.02.2020