Значення водно-болотних угідь у збереженні біологічного різноманіття Києва та його околиць

Значення водно-болотних угідь у збереженні біологічного різноманіття Києва та його околиць 12 лютого на черговому семінарі лекторію «Передові рубежі біології» в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна була розкрита тема: Значення водно-болотних угідь Києва та його околиць для збереженні біологічного різноманіття тварин. З цікавою лекцією на семінарі виступив науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, кандидат біологічних наук Микола Володимирович Причепа.

Слухачі з увагою сприймали матеріал, та особливий інтерес він викликав у юних екологів Київської МАН, оскільки вони самі неодноразово здійснювали експедиції та обстежували деякі райони Київщини, про які йшла мова. Про великий інтерес свідчить і тривалість семінару - година лекції і година її обговорення, адже говорилось про флору і фауну рідного міста, їх стан та охорону. Розглядалися питання: що таке водно-болотні угіддя, та їх роль і  значення. Зокрема було акцентовано увагу на їх гідрологічній, ресурсній, захисній, кормовій, транзитній, охоронній та рекреаційній функціях. Були охарактеризовані мало трансформовані водно-болотні системи міста: луки Троєщини і Осокорків, острови Муромець, Жуків, Козачий і Ольжин, ставки Нивки і Совки. Учасники семінару дізнались про міжнародні конвенції, що охороняють водно-болотні угіддя та їх мешканців, як то: Рамсарська, Боннська, Бернська. На конкретних прикладах було показано негативний вплив певних антропогенних та природних чинників на водно-болотні угіддя. Слухачі ознайомились з рекомендованими заходами щодо поліпшення біорізноманіття на водно-болотних угіддях, а саме:

    • Сумісне співіснування тварин і людини в умовах міста шляхом дотримання норм відпочинку та нормального функціонування біотопів.
    • Створення штучних гніздівель для окремих представників повітряно-водної фауни, зокрема крячків та мартинів.
    • Створення локальних осередків оселищного типу для окремих груп водно-болотних тварин.
    • Будівництво спеціальних каналів під дорогами і шляхами для мігруючих земноводних і плазунів.
    • Широкомасштабне, починаючи зі шкіл, інформування населення стосовно боліт,  водойм та їх мешканців.
    • Створення картографічної зони малопорушених біотопів у межах міста та його зеленої зони для проведення на них моніторингу і охорони оселищ і їх мешканців.
    • Повна заборона випалювання сухої лугової та болотяної рослинності неподалік водно-болотних угідь або в їх межах.
    • За можливості, відновлення втрачених угідь, а також проведення заходів повернення втрачених видів хребетних тварин за винятком представників Червоної книги України.
    • Створення нових територій природно-заповідного фонду на прикладі ландшафтного парку Осокорки.


Варто відмітити, що лекторій приваблює не тільки учнівську молодь, але й студентів, вчителів, громадськість. На цей раз на семінарі були присутні активісти, які беруть дієву участь у збереженні та помноженні природного багатства Києва.

 Володимир Назаренко

13.02.2020

 

 

 

Версія для друку Опубліковано: 19 Лютого 2020