Урочище Феофанія вабить мандрівників

28 жовтня в рамках реалізації проекту «Науково-освітні діалоги. Інтеграція науки в практику» педагоги відділення наук про Землю КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» для учнів та вчителів міста провели практичне заняття на тему «Поверхневі та підземні води Феофанії». Провів заняття Ліпінський В’ячеслав Миколайович, заслужений працівник гідрометеослужби України, керівник секції гідрології та океанології. Місцевість урочища «Феофанія» вперше згадувана у 1471 році як Лазарівщина – за ім’ям старця Лазара, що тримав тут пасіку. Сучасну назву урочище отримало від київського єпіскопа Феофана, якому надали ці землі у володіння на початку XIXстоліття.

Озера Феофанії розташовані на ручаї Палладінському і мають ще назву Палладінські ставки (за ім’ям видатного вченого-біохіміка, академіка О.В  Палладіна).

Розпочались мандри з верхів’я  Палладінського ручая, трохи вище Живоносного джерела – виходу підземних вод. В’ячеслав Миколайович розповів про урочище  Феофанія, його місце на старовинних картах, показав декілька зі старовинних карт, ознайомив учнів із будовою яру, на схилах якого і розташоване урочище.

В цілому гідрографічна ситуація в урочищі Феофанія проіснувала до кінця 2000-х  років, коли змінилась в результаті будівництва садово-паркового комплексу «Феофанія». Стара назва трансформувалась у каскад із 5 ставків, після яких, виходячи за кордони парку, ручай протікає біля підніжжя Хотовського городища скіфських часів і впадає в річку Віта (басейн Дніпра). Не зважаючи на спекотне літо та посушливу осінь ставки функціонують (але трохи падає рівень води в них).

Унікальною особливістю, яка вирізняє сучасний парк «Феофанія» з-поміж інших, є гармонійне поєднання нерукотворних шедеврів первозданної природи з сучасним мистецтвом ландшафтного дизайну на фоні духовної величі Свято-Пантелеймонівського Собору. Ця місцевість несе енергетику своєї багатовікової історії, насиченої багатьма культовими подіями, і являє собою унікальне культурно-природне утворення із потенційними функціями оздоровлення, рекреації, туристичного тяжіння та релігійного центру.

Особливо корисним було заняття для учнів відділення, які досліджують поверхневі та підземні води Феофанії.

Нехай побільше таких відкриттів буде у житті кожного з нас.

Велике спасибі Вам, В’ячеславе Миколайовичу, готуйте для «малих» академіків нові захопливі маршрути!