Участь юного економіста у Всеукраїнській літній наукової школі з основ дистанційного зондування Землі.

З 5 по 8 липня 2021 року Академія Copernicus та НЦ «Мала академія наук України» організували літню наукову школу з основ дистанційного зондування Землі. Пишаємось, що участь у ній взяв Теодор Іллін, учень 5 класу школи-ліцею «Ангстрем», вихованець відділення економіки Київської МАН.

За ці кілька днів учасники на платформі Zoom навчилися не тільки моніторити зміни у власному місті/селі на космознімках, а відчули себе в ролі науковців й проводили серйозні дослідження – оцінювати наслідки лісових пожеж, моніторити повені чи екологічні катастрофи і т.п. Метою школи було формування навичок роботи з відкритими супутниковими даними та застосування даних дистанційного зондування Землі у своїх наукових дослідженнях.

Теми практичних занять звучали переконливо:

1. Робота зі знімками високої роздільної здатності в програмі Google Earth Pro. Тематичне картографування в програмі Google Earth Pro (на прикладі дослідження обміління Аральського моря/або виявлення сміттєзвалищ Києво-Святошинського району Київської області). Методика створення карти.

1. Знайомство з EO browser. Дослідження наслідків надзвичайних ситуацій (на прикладі оцінки наслідків лісової пожежі). Дослідження зміни урболандшафтів на прикладі розбудови (зростання) м. Києва.

1. ДЗЗ на варті екологічних проблем. Як люди змінюють Землю? Ресурс GIOVANNI. Аналіз динаміки концентрації NO2 та CO2. Аналіз кореляції температури водної поверхні та цвітіння води у Чорному та Азовському морях.

Лекторами школи були:

- кандидатка педагогічних наук Світлана Бабійчук;
- кандидатка технічних наук Ольга Томченко;
- кандидатка сільськогосподарських наук Тетяна Кучма;
- методистка лабораторії "ГІС та ДЗЗ" Лілія Юрків;
- методист лабораторії "ГІС та ДЗЗ" Владислав Голод.

Даний курс, за словами хлопця, дав йому можливість засвоїти три комп'ютерні програми, які дозволяють у хронології за п'ятдесят років відстежувати стан антропогенних об'єктів на поверхні Землі. Усі матеріали для  програм отримано зі супутників, Теодор засвоїв технічні особливості передачі даних з них і сам спостерігав, як тануть льодовики, бачив на власні очі зміни клімату у динаміці за десять років, як збільшення температури на один градус призвело до зменшення об'єму льодовиків на 30%. Проект з визначення площі лісів та звалищ ще виконується.

Усім би таких канікул! Наочно побачити зміни у природі та отримати такі знання можливо тільки з МАН! З вдячністю до педагогів за серйозну працю.