Люди, схаменіться, не руйнуйте природу! (Юні науковці відвідали лекцію про основні загрози екосистемам Шацьких озер)
Із вітальним словом перед присутніми виступили директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України Сергій Васильович Комісаренко та провідний науковий співробітник Інституту біохімії, керівник секції екології відділення екології та аграрних наук КМАН, кандидат біологічних наук Володимир Іванович Назаренко.
Провідний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, професор, доктор біологічних наук Володимир Іванович Щербак прочитав лекцію на тему «Загрози антропогенного впливу на ландшафтне і біологічне різноманіття озер Шацького національного природного парку», у якій проаналізував основні існуючі і потенційні, внутрішні і транскордонні загрози екосистемам Шацьких озер. Сучасний стан озер Шацького національного природного парку є досить напруженим, і подальше зростання антропогенізації цього регіону може призвести до непередбачуваних наслідків.
До речі, учні, а особливо юні екологи, студенти та вчителі, із захопленням слухали цікаву доповідь вченого про цей казковий куточок України – Шацький національний природний парк, який приваблює, насамперед, красою озер та чарівною природою. Визначальною особливістю цієї території площею 49 тис. га є зосередження на ній великої кількості озер, різних за своїми характеристиками та походженням, що утворюють одну з найбільших озерних систем Європи. Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір − лишайниковий, що трапляється на пісках, та мокрий болотний бір у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того, березняки та мішані ліси, найчастіше − дубово-соснові. Шацький національний природний парк виконує багато функцій: природоохоронну, туристично-краєзнавчу і науково-дослідницьку, будучи експериментальним полігоном для університетів та інститутів Львова й Луцька. Сюди часто приїжджають і науковці з інших країн.
Справжньою перлиною парку вважається одне з найкрасивіших та найбільших прісноводних озер України − Світязь, яке включено до переліку семиприродних чудес України. Площа озера – 26 км2, найбільша глибина − 58,4 метра, середня − 6,9 метра, прозорість води − до 8 м. Срібло та гліцерин роблять світязьку воду чудовим природним косметичним засобом. У центрі озера – невеликий мальовничий острів, на який можна дістатися на човні або катамарані. Але, на жаль, Шацькі озера незабаром можуть зникнути. Адже рік тому в Білорусі, у безпосередній близькості від кордону з Україною, розпочалися роботи на Хотиславському крейдяному кар’єрі. Від Світязя він розміщений на відстані 30 кілометрів. Білоруси розпочали роботи, не повідомивши про це сусідів, хоча між двома сторонами у рамках ООН ще у 1991 році підписана «Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті». Безсумнівно, як вважають українські вчені, розробка кар’єру вплине на ці природні дива. Її наслідком може стати обміління озер з поступовим їх перетворенням у болота. Демонстрація телефільму «Над прірвою» сприймається як набат до всіх небайдужих, до всіх тих, кого турбує доля унікальних природних комплексів Шацького поозер'я.
На завершення заняття до слухачів Університету звернувся директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, академік Сергій Васильович Комісаренко. У своєму виступі учений підкреслив, що одним з найактуальніших і найважливіших завдань як для науковців, так і для кожного мешканця Землі, для всього людства, є турбота про збереження природи. Це наш спільний святий обов'язок. Зараз дуже серйозно стоїть питання про захист навколишнього середовища. І допомога навколишньому середовищу полягає, перш за все, в тому, щоб не забруднювати його, а підтримувати чистоту довкілля усіма силами.
В Інституті біохімії, у квартирі, де жив і працював академік Олександр Володимирович Палладін (10.09.1885 – 06.12.1972), згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 36 від 29 січня 1973 р., створено меморіальний музей його імені.
Провідний науковий співробітник Інституту біохімії В.І. Назаренко, куратор Меморіального музею О.В. Палладіна, ознайомив усіх охочих із експозицією музею. Володимир Іванович – останній аспірант академіка Палладіна; упродовж 35 років він проводить екскурсії музеєм та ознайомлює відвідувачів з напрацюваннями вчених Інституту, сучасною науковою тематикою його відділів.
На завершення заходу у книзі відвідувачів Меморіального музею О.В. Палладіна був зроблений запис зі словами подяки Інституту біохімії за створення та збереження експозиції, а особливо Володимирові Івановичу Назаренку та Володимирові Івановичу Щербаку − за виховання учнівської молоді.
