Екскурсія учнів відділення економіки до Музею Київського метрополітену
Упродовж 53 років Київський метрополітен, цей базовий вид громадського транспорту столиці, щоранку гостинно відчиняє свої двері для киян та гостей міста. На його долю припадає понад 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень. Метро залишається єдиним транспортом, що може забезпечити безперебійне з'єднання віддалених частин міста з його центром, державними установами, підприємствами, вокзалами. До речі, розбудова метрополітену не порушує історичної архітектурної цілісності міста, не перешкоджає руху міського наземного транспорту та пішоходів.Київський метрополітен справедливо вважається символом та окрасою столиці, адже його станції є об'єктами архітектурного та культурного надбання, а три з них — «Вокзальна», «Хрещатик» та «Арсенальна» є пам'ятками архітектури. На даний час метрополітен складається із трьох діючих ліній загальною довжиною майже 70 кілометрів, які перетинають всі 10 районів міста, трьох пересадочних вузлів у центрі міста та 52 діючих станцій, платформи яких розраховані на п’ятивагонні поїзди.
Перший зал музею присвячено спорудженню та відкриттю черг метрополітену різних років. Тут учні побачили документи та фото перших років будівництва та роботи метро, особисті речі попередніх начальників метрополітену, нагороди – ордени і прапори − та багато іншого. Роком народження метрополітену прийнято вважати 1863-й, а місцем народження – Лондон. У Києві 9 липня 1936 року Президія Київради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту В. Папазова «Проект Київського метрополітену», яка була схвалена, а автор одержав 1000 рублів. У 1946 році відбувся початок проектно-пошукових робіт, а у1949-1960 відбулося спорудження Київського метрополітену. 6 листопада 1960 було відкрито першу чергу Святошино-Броварської лінії довжиною 5,2 кілометри (станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро»). Над стендами у хронологічному порядку розміщені великі фотографії станцій та вказані роки пускових ділянок. Продемонстрували молодим науковцям і особливий експонат – діючий макет станції «Дніпро» у типорозмірі 1:87 із першим депо у тому вигляді, який вони мали у 1960-65 рр. Учні зрозуміли, як саме відбувався підйом вагонів типу Д на естакаду станції.
Другий (а частково і третій) зал присвячено 17 основним службам метрополітену, які забезпечують його цілодобову життєдіяльність: службі руху; комерційній службі; службі рухомого складу; електродепо «Дарниця»; електродепо «Оболонь»; електродепо «Харківське»; службі колії, тунельних споруд і будівель; ескалаторній службі; службі електропостачання; службі сигналізації; службі інформаційних технологій і зв’язку; електромеханічній службі; вагоноремонтному заводу; службі соціального забезпечення; службі воєнізованої охорони; дирекції будівництва метрополітену. Кожна служба має управлінський апарат, у якому є відділ кадрів, бухгалтерія, виробничо-технічний та інші відділи, які забезпечують її роботу. Біля кожного із стендів учні почули розповідь про підрозділ та людей, які у ньому працюють. У вітринах служби рухомого складу та депо побачили моделі вагонів та частини обладнання, історичні реліквії – «ключі» машиніста від поїзда. Великий інтерес серед молодих дослідників викликади широко представлені у цьому залі проїзні документи – як київські, так і інших метрополітенів країн СНД та світу. Юні економісти на власні очі побачили один з перших квитків київського метро, жетони та паперові квитки початку 90-х років, а також безліч місячних проїзних – від картонних до магнітних і електронних. МАНівці були здивовані, побачивши, як швидко змінювалась вартість проїзних квитків у зв’язку із грошовими реформами, починаючи з 1991 року. Крім того, саме тут представлена вітрина із символічними ключами та запрошеннями на відкриття станцій – саме у Києві вдалося зберегти найбільшу серед країн СНД колекцію. Учні зрозуміли, що метрополітен – не лише позавулична транспортна артерія міста, це велике багатогалузеве підприємство, вся діяльність якого направлена на забезпечення безпечних перевезень пасажирів.
У третьому залі МАНівцям продемонстрували перший первинний годинник з центральної часової станції метро, що синхронізував час та інтервали та мапу метрополітену. Великий інтерес юних дослідників викликав діючий макет роботи оборотного тупику у типорозмірі 1:87.
Дізналися учні і багато цікавих фактів про роботу Київського метрополітену. Найбільш завантаженими є станції «Вокзальна», «Лісова», «Петрівка», «Святошин», поблизу яких є великі залізничні станції та маршрути приміського транспорту. Пасажиропотік на кожній з них складає близько 60 тисяч пасажирів щодоби. Тому вживаються заходи з розвантаження таких станцій – проектуються допоміжні виходи та переходи. Для поліпшення обслуговування пасажирів у метрополітені впроваджено мобільний зв’язок, встановлено інформаційні монітори, які полегшують користування цим видом транспорту глухими пасажирами, камери відеоспостереження, на нових станціях змонтовані ліфти-підйомники для тих, хто не може самостійно пересуватися сходами, а для пасажирів з вадами зору на краю платформи нанесено спеціальне обмежувальне покриття з рифленого пластику, що допоможе їм орієнтуватися, сідаючи у вагон.
Наразі світовим стандартам у Київському метрополітені відповідає основна система забезпечення безпеки руху поїздів – система автоматичної локомотивної сигналізації з автоматичним регулюванням швидкості, а також оперативно-технологічний радіозв’язок, мережа телевізійних екранів на станціях метрополітену, управління стрілками та сигналами станцій метрополітену з центрального диспетчерського поста з комп’ютерним керуванням, управління роботою станцій з застосуванням технагляду. Усі лінії метрополітену обладнані пристроями автоматичного виявлення неполадок, що можуть призвести до аварійних ситуацій.
Учні зробили порівняльний аналіз підземної транспортної магістралі міста Києва 56 років тому і сьогодні:
Наостанок МАНівцям нагадали правила користування метрополітеном; правила поведінки на ескалаторах та правила безпека пасажирів під час перебування у метрополітені.
Завідувач музею Анна Петрівна Іванова закликала юних дослідників писати науково-дослідницькі роботи про Київський метрополітен та запевнила, що керівництво КП «Київський метрополітен» з радістю поділиться з ними необхідною інформацією.
Керівництво відділення економіки висловлює вдячність:
Анні Петрівні Івановій, завідувачу Музею Київського метрополітену – за змістовну екскурсію;
Вікторії Миколаївні Ковальовій, методисту Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», та Тетяні Павлівні Єпік, класоводу ПЛ НТУУ «КПІ» − за допомогу в організації заходу та супровід групи.
