Як козаки Різдво святкували

Вихованці відділення історії відвідали лекцію «Як козаки Різдво святкували» у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Неповторний мазепинський період залишив нащадкам згадки про різдвяно-новорічні традиції українського козацтва, з якими детально ознайомила нас науковиця Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська.

Всі були вражені цікавими фактами про святкування Різдва та Нового року в Гетьманщині. Зараз Україна живе в умовах воєнного стану, тож всі додаткові святкові вихідні скасовано, а за часів Івана Мазепи Різдво чи Новий рік взагалі не були вихідними. Проте традиції святкування: подарунки, веселощі, стіл з різними наїдками та напоями були й тоді.

Ольга Ковалевська розповіла про повернення до традиції святкування Різдва за новоюліанським календарем і пояснила, якою має бути за календарем українська зима. Далі учасники дізналися про те, як гетьмани вітали своїх політичних покровителів, що їм дарували, які подарунки отримували самі від представників генеральної старшини, церковних ієрархів та панів полковників: коштовний одяг, посуд, зброю, годинники, екзотичні продукти на кшталт кавʼяру (чорної ікри), помаранчів і цитринів (лимонів), заморських вин і конфектів (зацукрованих фруктів).

Після святкової служби та появи на небі символічної першої зірки в гетьманській резиденції розпочинався бенкет, під час якого смачно їли, багато пили та культурно розважалися. Відомо, що Богдан Хмельницький грав на лютні чи то на кобзі. Іван Мазепа чудово музикував (на торбані), співав і танцював. У пошані були вертепи, а згодом і феєрверки.

Попри те, що між гетьманами та запорожцями ніколи не існувало надто приязних стосунків, різдвяними привітаннями вони обмінювалися. Після святкування 6 січня Хрещення Господнього, або Йордана, основні зимові свята закінчувалися, і життя починало свій звичний рух по колу.

Дізнавшись про цікаві особливості святкування за часів Гетьманщини, найуважніші гості отримали призи: спеціальне видання про Успенський собор Києво-Печерської лаври, до створення якого долучився Благодійний Фонд «Українська Лавра». Також щасливцям дісталося київське сухе варення, а сертифікат на відвідування Великої Лаврської Дзвіниці отримав учень 11-го класу спеціалізованої школи № 200 Святошинського району міста Києва Степан Семенов.

Особливої святкової атмосфери додало чаювання зі смаколиками від БФ «Українська лавра».

Вклоняємося перед стійкістю, мужністю та патріотизмом наших захисників і дякуємо їм за змогу щодня зміцнювати духовність українців та примножувати культурні здобутки.

Дякуємо Ользі Олегівні за надзвичайно цікаву лекцію! До нових зустрічей!