Щоденник конкурсу. Суспільні комунікації

Щоденник конкурсу. Суспільні комунікації Сьогодні про тих, хто у майбутньому формуватиме контент українського інформаційного поля. І якщо ви ще не уявляєте, як можна поєднати науку і журналістику, то до вашої уваги інформація про захист робіт у відділенні суспільних комунікацій.

Жодного байдужого під час захисту науково-дослідних робіт не було. Навіть більше, кожна представлена тема викликала бурхливе обговорення й шквал запитань учасників наукової конференції! Та хіба можуть когось залишати байдужими в час війни такі питання; вплив ворожої пропаганди, сплески інформаційної війни, засилля фейків в інформаційному просторі та різні ІПСО, які застосовуються проти нашого суспільства?

 

Учасники конкурсу бралися за дослідження надзвичайно складних і важливих тем, і мотивація іноді була не тільки суто науковою. Наприклад, 11-класник Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» Іван Балабанов, який родом з Донецька, а з 2014 року живе в Києві, дуже хотів зрозуміти, чому у нього і деяких його земляків такі різні погляди на одні й ті ж події, як пропаганда в різні часи впливала на суспільну думку. Навіть розробив свій метод 4D-мислення, як протистояти ворожому впливу.

Аналізувала російську дезінформацію Майя Бушміна з гімназії №136, а Вероніка Просвіркін з ліцею №144 досліджувала, що пишуть про Україну ЗМІ Казахстану під час війни й виявила неабияку обізнаність.

Марія Цимбаленко з гімназії «Діалог» не тільки дослідила через опитування, як старшокласники шукають і сприймають інформацію, а навіть розробила і провела для 7-класників власний тренінг. Вона розповіла їм за якими критеріями перевіряти правдивість прочитаного чи почутого, якій інформації можна довіряти, а якій ‒ ні в якому разі.

Олександра Олтаржевська, 9-класниця школи №27, у роботі про роль оманливої реклами у формуванні споживчої поведінки вийшла на подібні висновки щодо необхідності перевіряти інформацію, не вірити сліпо спокусливим рекламним слоганам і не вестися на яскраві обгортки.

Інша тема, яка викликала жваве обговорення учасників захисту, – це книги й читання. 9-класниця з навчально-виховного комплексу №157 Устина Кристиняк, яка третій рік веде власний книжковий блог, у роботі спробувала зрозуміти, чи може цей досвід стати для неї майбутньою професією. І саме завдяки зворотному зв’язку з читачами блогу усвідомила, що робить корисну справу, яка потрібна людям.

Влада Куліш з «Гімназії А+», досліджуючи вплив збройної агресії на книжковий ринок, вивела дискусію на інший рівень – про необхідність розвитку україномовного книговидання і популяризації української книги.

Нікого не залишив байдужим творчий доробок Мирослави Чевичелової зі школи №40 з поглибленим вивченням німецької мови, яка представила милий мультфільм власного виробництва, і «шматочком» цього «смачненького» мультика «пригощаємо» вас. Вона має свій ютуб-канал, де виставляє зроблені нею відео для маленьких дітей.

Завершуючи насичений враженнями день захисту у відділенні суспільних комунікацій, учасники дякували. За що? Напевно, за можливість обговорити болючі теми, виявити себе і бути почутими у зацікавленому небайдужому середовищі однодумців.

 

Версія для друку Опубліковано: 29 Лютого 2024