Сад Перемоги Київської МАН. Півонії

Ще однією прикрасою Саду Перемоги Київської МАН стали квіти зцілення та відродження півонії, які вирощені завідувачкою відділу навчально-виховної роботи Тетяною Олександрівною КАДАЦЬКОЮ.

Існує декілька легенд про півонії. В одній з них свою назву ця квітка отримала на честь лікаря Пеона, учня бога лікарського мистецтва Асклепія.  Від богині Лето, матері  Аполлона та Артеміди, Пеон отримав  цілющі коріння, якими він успішно лікував хвороби богів і людей,  зцілював їх від отриманих в боях ран. Вилікував він від важкої рани й бога підземного царства Аїда. Успіхи учня не давали спокою Асклепію, через заздрощі він наказав отруїти Пеона. Але Аїд, вдячний за своє спасіння, не дав загинути цілителю. Він перетворив його в прекрасну квітку, корінням якої Пеон так успішно лікував.

Китайці мають свою історію півоній. Колись давно жив пристрасний любитель цих квітів. В його саду вони  грали різноманітними кольорами та наповнювали простір тонким ароматом.  Кожен, хто проходив повз саду, милувався побаченою красою. Але одного разу проходив повз сад сусід, багатій та грубіян. Побачивши півонії, він кинувся на них з палицею, збивав їх, ламав, топтав. Хазяїн благав його дати квітам спокій, але сусід не слухав і продовжував ламати й нівечити сад. Тоді, вийшовши нарешті з терпіння, садівник зібрав усі свої сили та вигнав, дуже побивши, руйнівника з саду. Проте виправити зіпсоване здавалось неможливим. Як раптом з'явилася чарівна молода дівчина. Вона полила сад водою, квіти ожили та стали набагато красивішими. Слух про таке диво поширився країною, і звідусіль став стікатися до саду народ, щоб помилуватися чудесно воскреслими квітами. А сусід, роздосадуваний такою удачею, разом зі своїми слугами знову відправився топтати і ламати  дивні квіти. Але тут раптом піднявся сильний вітер, при його поривах усі півонії підвелися і перетворилися на чарівних молодих дівчат. Вони змахнули руками та здійняли страшний ураган, який підхопив злодіїв та поніс, ударяючи об стволи дерев. Їх кололи колючки, з силою хльостали суччя і гілки, поливав холодний дощ. А закінчився їх шлях у канаві з гноєм. З того часу ніхто не наважувався кривдити любителя квітів та руйнувати його сад. Всі зрозуміли, що дівчата-півонії завжди захищатимуть і відроджуватимуть його. 

Ми присвячуємо півонії Саду Перемоги Київської МАН всім українським жінкам, які боронять нашу країну від ворога, лікують, спасають, печуть хліб у розбомблених хатах, розповідають діткам казки в укриттях, займаються волонтерством і знаходять час та сили, щоб вирощувати не лише картоплю чи огірки, а й прекрасні квіти!

Україно, твої доньки неперевершені та непереможні!