Підсумки Всеукраїнського конкурсу есе імені Романа Ратушного
Журі Конкурсу зізналося, що складнішого оцінювання в їх житті, мабуть, не було, адже більшість робіть мали такий концентрат емоцій, часто болю, горя, який пережили автори чи їх близькі, що визначати рейтинг конкурсних робіт було надскладно. І все ж таки переможці визначені, і сьогодні всі лауреати дізналися про свої результати.
III місце
- Шостак Микола «Немов страшний фільм жахів» c. Стовп’яги, Київська обл.
- Косовська Христина «Брате мій…» с. Буймер, Сумська обл.
- Веремій Максим «Мріяли, що кожен крикне: «Вільний!» м. Київ
II місце
- Кобець Віталіна «Він загинув, щоб жила та процвітала Україна» смт Головине, Житомирська обл.
- Нестерчук Наталія «Мама з жовто-блакитним серцем» с. Борисів, Хмельницька обл.
І місце
- Безвесельна Валерія, «Герої не вмирають, доки не вмирає пам’ять про них» Суми.
Ми вітаємо всіх переможців і учасників і бажаємо їм, щоб ці відзнаки надихнули їх на майбутні здобутки, котрі стануть маленькими внесками у розквіт України після нашої великої Перемоги.
Київська МАН дякує всім партнерам Конкурсу:
Мала академія наук України
Департамент освіти і науки Києва
Інститут історії України НАН України
Український державний центр національно-патріотичного виховання
Міністерство освіти і науки України
Академія патрульної поліції
Національна спілка краєзнавців України
Національна спілка майстрів народного мистецтва України
Національний музей історії України у Другій світовій війні
Національний музей Революції Гідності
Музей Становлення української нації
КНП "Освітня Агенція Міста Києва"
Український ветеранський фонд
Вікімедіа Україна
Всі вони долучилися і до відзначення наших учасників Конкурсу. Переможцям окремих номінацій ми присвятимо наші наступні повідомлення.
Окрема велика подяка мамі Романа Ратушного – письменниці, журналістці, громадській діячці, яка особисто сьогодні завітала до студії Київської МАН та привітала учасників Конкурсу. Її слова про Романа є, мабуть, квінтесенцією та метою нашого Конкурсу: він присвятив своє життя тому, щоб кожен із нас усвідомлював свою національну ідентичність – і тоді жоден ворог не зможе посягнути на нашу Свободу.
Юні українці об’єдналися навколо ідеї увічнити борців за українську Незалежність – і це стало найдоречнішим форматом нашого святкування Дня Соборності України!