Наукоємні стартапи: очікування і реальність

12 грудня ц.р. учні та студенти Києва прослухали в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна цікаву і дещо незвичайну як-то для лекторію «Передові рубежі біології, лекцію"Наукоємні стартапи, очікування і реальність". Прочитав її засновник і керівник біотехнологічної компанії BIOsens (безпечні харчові продукти) Андрій Дмитрович Карп’юк, який має власний досвід створення стартап-компанії. Інтерес до лекції був викликаний тим, що в останні роки зацікавленість у стартапах і стартап-компаніях в Україні та в усьому світі різко зростає.

Що являє собою Стартап? З Вікіпедії ми знаходимо, що Стартап - це короткостроковий проєкт, який реалізує бізнес ідею відповідно до сучасних потреб суспільства. Тобто, це проект, метою якого є швидкий розвиток і отримання прибутку в даний момент часу. А стартап-компанія — нещодавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але планує стати офіційною), що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або почала на нього виходити і що володіє обмеженими ресурсами. В Україні стрімко збільшується кількість закладів, які допомагають людям реалізувати свої ідеї, набути знання для заснування власної компанії, отримання фінансування чи виведення власного продукту на ринок. Часто виявляється, що розробники стартапів через брак досвіду та знань не можуть реалізувати свій проект чи знайти інвестора.

З добре підготовленою презентацією, на конкретних прикладах, у формі співбесіди лектор розповів про процес створення і розвитку стартапів, який умовно можна поділити на такі 5 стадій: посівну, запуску, зростання, розширення і стадію виходу. Оскільки Андрій Дмитрович є фахівцем з біосенсорики, то за приклад створення стартапу він взяв реалізацію проєкту по виготовленню аналітичного сенсорного пристрою на експресне визначення мікотоксинів - вторинних метаболітів мікроскопічних плісневих грибів. Відомо, що рівень ураженості мікотоксинами зерна сягає 25%, і боротьба з ними є міжнародною проблемою. Вони потрапляють в організм із продуктами харчування і є вкрай небезпечні для здоров’я людини та тварин.Виробники сільськогосподарських зернових культур витрачають великі кошти, щоб тестувати свою продукцію на мікотоксин.

Крок за кроком в лекційному матеріалі було показано всі дії, які необхідно здійснити, щоб досягти успіху майбутнім розробникам стартапів і стартап-компаній. І під кінець доповідач запропонував всім присутнім висловитися щодо лекції, а зацікавленим – налагодити з ним співпрацю через інтернет.

Після лекції керівником секції екології Київської МАН і куратором лекторію В.І. Назаренком було повідомлено про створення на базі відділення Екології та аграрних наук і за сприяння Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління нової природоохоронної програми «Дослідження розповсюдження омели в Київському регіоні та протидія її поширенню» і запропоновано всім присутнім долучитися до її реалізації.