01 Квітня 2020Новини академії

Вітаємо з Міжнародним днем птахів!

1 квітня вся планета відзначає Міжнародний день птахів (International Bird Day). Історія святкування цього дня розпочалася ще у 1894 році у США. Він проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. Саме 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. Мета ‑ збереження видового різноманіття та чисельності птахів.

Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

День птахів – це час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни.

Як розповіла нам звідувачка кафедри Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Наталія Василівна Пузріна, «за традицією минулих років, в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки». В якійсь мірі це є і неофіційним святом орнітологів. Тому цей день є хорошим приводом, щоб привернути увагу громадськості до вивчення і збереження птахів, а також поширенню наукових знань про них. Встановлення штучних гніздівель є важливим аспектом охорони та приваблення рідкісних червонокнижних видів, про що свідчить досвід зарубіжних орнітологів. Втім, навіть фонові види птахів відіграють важливу роль, поширюючи насіння, знищуючи шкідливих комах або просто радуючи людей своїм щебетанням чи яскравим забарвленням. Інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України планував й цього року встановити штучні гніздівля для дрібних горобцеподібних птахів, які в недалекому майбутньому будуть радувати відвідувачів Ботанічного саду університету своїм співом. Так було у минулі роки. У розвішуванні шпаківень активну участь приймали участь члени студентського наукового гуртка «Біологів-мисливствознавців». Але зараз… Зараз ми тільки можемо подивитися на фото.»

Ні, Наталіє Василівно, ще ми можемо подивитися цікаві фільми або просто узнати цікаві факти з життя птахів. І мабуть ця інформація може стати для когось новою темою науково-дослідницької робіти.

https://www.youtube.com/watch?v=dGv-4CYHChw

https://www.youtube.com/watch?v=Lp4PqgSxKUg

https://www.youtube.com/watch?v=ssuSFph5Fpw

https://www.youtube.com/watch?v=tengOoov1LE

Цікаво

А Ви знали, що

Єдиний в світі птах, у якої взагалі немає крил, це Ківі. Він живе в Новій Зеландії.

Птахи населяють всі екосистеми земної кулі, включаючи навіть Антарктиду.

Колібрі є єдиними в світі птахами, які можуть літати назад.

Найбільшим птахом є африканський страус, висота якого сягає 2,7 м, з масою тіла до 156 кілограм.

Найбільший розмах крил серед нині живих птахів має мандрівний альбатрос до 325 см.

Сови не можуть рухати очима, замість цього вони повертають голову до 270° без шкоди для здоров'я.

Найшвидшим птахом є Африканський страус. Він розвиває швидкість близько 60 км / год.

«Найрозумнішим» птахом є горобець. На 100 грам маси його тіла приходиться 4,37 грамів мозку. Для порівняння: у коня ‑ 0,1 грама мозку на кілограм маси, а у крокодила ‑ не більш 0,007 г / кг.

Температура тіла птахів на 7-8 градусів вище, ніж у людини, а серце птаха б’ється близько 400 разів на хвилину. Це під час відпочинку. І близько 1000 ударів в хвилину під час польоту!

Цього року у конкурсі МАН було представлено багато робіт на орнітологічну тему.

Павленко Володимир Вікторович, учень 9 класу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №112 імені Т.Шевченка міста Києва, тема: «Розведення перепелів в домашніх умовах»

Скрипнікова Дар’я Сергіївна, учениця 9 класу НВК № 209 «Сузір’я», вихованка Київського Палацу дітей та юнацтва, тема: «Особливості поведінки какариків»

Поліщук Дар’я Юріївна, учениця 9 класу ліцею «Голосіївський» №241 міста Києва, тема: «Екологічні особливості пінгвінів у регіоні розташування української антарктичної станції академік Вернадський»

Байзан Вероніка Аркадіївна, учениця 8 класу НВК № 209 «Сузір’я», вихованка Київського Палацу дітей та юнацтва, тема: «Орнітофауна Вінницької області»

Лучицький Антон Віталійович, учень 8 класу гімназії біотехнологій № 177, тема: «Вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища на розвиток курячих яєць»

Сахацький Олексій Сергійович, учень 8 класу Спеціалізованої школи № 43 «Грааль», вихованець Київського Палацу дітей та юнацтва, тема: «Ехолокація у світі тварин»

Гребенюк Богдан Васильович, учень 9 класу Спеціалізованої школи № 197 імені Дмитра Луценка, тема: «Значення голубів в екосистемі міста»

Чайка Антон Павлович, учень 9 класу Технічного ліцею, тема: «Поліморфізм забарвлення синантропних голубів у місті Києві»

Потравний Ярослав Ярославович, учень 10 класу гімназії № 59 імені О. М. Бойченка, тема: «Відеоспостереження осілих птахів біля годівниці в 2017-2019 роках».

Може ми ще почуємо у майбутньому ці прізвища, коли вони стануть відомими науковцями!

ВІД ЗАХОПЛЕННЯ ДО ПРОФЕСІЇ «ОРНІТОЛОГ».

ЗІ СВЯТОМ, КОЛЕГИ!