Київська Мала академія наук
Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура
У конференції взяли участь 116 осіб, серед яких – відомі учені, співробітники наукових установ, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, краєзнавці, студенти та члени секцій відділення історії Київської Малої академії наук учнівської молоді на чолі з завідувачем відділення Софією Максимівною Сивенко та керівником секції історичного краєзнавства Русланою Вікторівною Маньковською. Крім того, учасниками конференції були і представники Болгарії, Білорусі, США, Фінляндії. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику, але в центрі уваги були події Української революції 1917-1921 рр., такі ж актуальні й злободенні сьогодні, як і сто років тому.
Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства КНУ, доктор історичних наук Валерій Капелюшний. З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи університету Володимир Бугров. Учасників заходу також привітав заступник декана історичного факультету Володимир Лободаєв. Представниця посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русинова зачитала вітальний лист від Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красіміра Неделчева Мінчева, у якому було окреслено історичні зв’язки між Болгарією і Україною, зазначено, що проведення подібних заходів свідчить про плідні й дружні стосунки між науково-освітніми закладами України і Болгарії.
Від науковців Софійського університету «Св. Климент Охридський» учасників конференції привітав Веселин Тепавічаров – доцент кафедри етнології історичного факультету університету.
Від Київської міської державної адміністрації до учасників наукового форуму звернувся Ярослав Шибанов – начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій. Він зауважив, що викладачі історичного факультету мають активну громадянську позицію.
Присутніх на конференції привітав заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України Олександр Реєнт. Він відзначив активну діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яку очолює доцент історичного факультету університету Олександр Гончаров і до складу якої входить значна частина викладачів факультету. Доповідач наголосив, що пропозиції КМО НСКУ стосовно розвитку культури та виховання історичної пам’яті, якими передбачено здійснення комплексу заходів, спрямованих на активізацію досліджень і популяризацію києвознавчої тематики, увійшли до концептуальних документів Київради (КМДА), що регламентують розробку міських цільових програм. Голова Національної спілки краєзнавців України вручив відзнаки (грамоти й подяки НСКУ) викладачам історичного факультету – членам Київської міської організації НСКУ, активним учасникам краєзнавчого руху.
Олександр Реєнт виголосив доповідь на тему «Національно-державницький вимір українського народу у 1917-1920-х рр.», що відобразила провідну тематику конференції.
Про сучасні тенденції розвитку музейного простору Києва доповіла старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН Руслана Маньковська.
Про київські путівники, історію їхнього створення та роль у розвитку києвознавства розповів відомий києвознавець Михайло Кальницький.
Літописній річці Почайні, що історично відігравала важливу роль у житті наших предків ще з дохристиянських часів і де відбулося хрещення киян, проблемам її відродження й збереження (це про неї поетеса Ліна Костенко писала, що вона може зникнути «через віки, а може вже й роки» та стати лише «спогадом ріки»), влаштування ландшафтного парку була присвячена емоційна доповідь Аннабелли Моріної – керівника ГО «Громадський рух «Почайна»» та Сергія Гусовського – депутата Київради. Доповідачі відзначили безпрецендентний випадок зміни містобудівних планів заради відродження й облаштування річки. Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради готується проведення Всеукраїнського архітектурного закритого конкурсу на ескізний проект відродження річки Почайна із благоустроєм території «Парк Почайна». Цих успіхів вдалося досягти завдяки активним зусиллям громадськості, адже навколо суспільно значущої ідеї об’єдналися представники наукових, творчих, освітніх кіл країни, духовенство та ін.
Цікавою й актуальною також була доповідь кандидата історичних наук, учасника бойових дій на Сході України Сергія Горохова про добровольчий рух в зоні АТО у 2014-2015 рр. на прикладі «Київської Русі» – батальйону, сформованого переважно з киян і жителів Київської області. Сергій Горохов розповів історію формування батальйону, про його бойовий шлях, провів паралелі сучасних подій з подіями столітньої давнини. Учасники конференції, тамуючи подих, слухали про важкі випробовування, що випали на долю бійців-добровольців.
Закінчилося пленарне засідання пізнавальним повідомленням працівників Національної історичної бібліотеки України про документи з історії Києва у краєзнавчому ресурсі «Історія міст і сіл України» на сайті бібліотеки. З такою доповіддю виступили завідувачка сектору історичного краєзнавства науково-методичного відділу Ніна Волошінська та головний бібліограф науково-методичного відділу Інна Чеховська.
Далі учасники конференції продовжили роботу на п’яти секційних засіданнях: «Події Української революції 1917-1921 рр. у Києві. Видатні особи в історії революції»; «Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ та товариств, навчальних закладів у галузі києвознавства»; «Маловідомі сторінки історії Києва. Дослідження адміністративно-територіального устрою, топонімії та соціально-економічного розвитку»; «Наука, освіта, культура та мистецтво Києва»; «Антропологія міста: духовність, етнічність, повсякдення».
Під час роботи секцій виступили:
Птіцина Інна Ігорівна, учениця 11 класу гімназії «Діалог» Дарницького району міста Києва, переможець ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНУ у секції «Історичне краєзнавство», з доповіддю на тему «Клим Чурюмов — український астроном з Києва зі світовим ім’ям»;
Коломієць Олександра Олександрівна, студентка І курсу історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, переможець ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у секції археології 2016 року, з доповіддю на тему: «Про місце знаходження Ірининського храму ХІ ст. в архітектурному ансамблі «міста Ярослава»».
Доповіді та повідомлення учасників конференції будуть опубліковані в науковому збірнику.