Київська Мала академія наук
До Всесвітнього дня космонавтики
Захід провели онлайн на платформі Zoom. Всіх присутніх привітала Станіслава Ігнатова, завідувачка відділення технічних наук Київської МАН. Вона познайомила учасників зі спікеркою Ангеліною Дрьомовою та керівником секції «Науково-технічна творчість та винахідництво» Михайлом Блощициним, доцентом кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій Інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидатом технічних наук.
Михайло Блощицин розповів про ідею презентувати на широкий загал проєкт «Три кроки до космосу», яка виникла ще на ІІ етапі Всеукраїнського Конкурсу-захисту 2021, коли членам журі секції було запропоновано заслухати доповідь Ангеліни до Всесвітнього дня Космонавтики.
Михайло Сергійович запропонував підліткам приєднатися до учнів відділення технічних наук, де є можливість створювати цікаві проєкти, проводити експерименти та дослідження в наукових лабораторіях КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Ангеліна Дрьомова привітала учасників заходу та подякувала педагогам за надану можливість розповісти про своє дослідження. Вона презентувала свій проєкт про сучасну космонавтику, виклики та проблеми у галузі. Ознайомила нас з історією космонавтики, з ерами розвитку космонавтики. Юна дослідниця розкрила причини, по якім обрала назву наукового проєкту «Три кроки до космосу», а сьогоднішню доповідь назвала «Проблеми сучасної космонавтики».
Ангеліна стверджує, що проблема системи запуску – це 1-й крок до космосу. В якості рішення цієї проблеми Ангеліна обрала сучасні ракети-носії, які своєю чергою мають окрему класифікацію. В науковій роботі учениця показала приклади застосування альтернативних систем запусків ракет. Запропонувала вдосконалення системи повітряного старту, створення платформи, яка підіймається до стратосфери. Розповіла про вдосконалення багаторазових ракет-носіїв, покращення складу ракетного палива. Приділила увагу космічному сміттю.
Проблема тривалого перебування у стані невагомості – це 2-й крок до космосу. Наслідком розвитку науки в цій сфері стали космічна медицина та космічна зоологія. Ангеліна доповіла про гіпотези, які з’явились в результаті вивчення та розв’язання цих проблем. Під час цієї частини доповіді дослідниця підкреслила наслідки довготривалого перебування у стані невагомості та виникнення космічної хвороби. Розповіла, що використання екзоскелетів і тренажерів є розв’язанням цієї проблеми. Їх недоліки: не пристосовані до роботи в умовах обмеженого простору, необхідність тривалих тренувань, не зручне користування. Ангеліна запропонувала, як рішення, створення штучної гравітації в окремих приміщеннях космічних ракет для космонавтів.
Рух інопланетним рельєфом – це 3-й крок до космосу. Розв’язання цієї проблеми відсилає нас до історії освоєння Місяця й Марса. Доповіла про планетоходи та їх класифікацію. Запропонувала удосконалення наявних планетоходів, впровадження нових способів руху, використання легких карбонових матеріалів в майбутньому.
Наприкінці Ангеліна ознайомила учасників з результатами своєї наукової роботи, відповіла на різні запитання учасників, подякувала за можливість подивитись на дослідження чужими очима. Висловила слова вдячності своєму науковому керівнику Олександру Верхману, керівнику гуртка «Юний винахідник» Центру науково-технічної творчості молоді «Сфера".
Подякувала керівництву відділення технічних наук Київської МАН за можливість презентувати роботу на широкий загал.
Підсумувала доповідь завідувачка відділення Станіслава Ігнатова та побажала Ангеліні Дрьомовій продовжувати дослідження, розвивати свій цікавий проєкт разом з однодумцями по секції «Науково – технічна творчість та винахідництво».
Відділення технічних наук дякує Ангеліні, її викладачам та батькам за цікаву розповідь про сучасну космонавтику.
