АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА 2013 РОКУ

Щойно завершилась археологічна практика секції археології Київської Малої академії наук. Цього літа вона проходила у смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області. Цей регіон багатий на історичні та археологічні пам’ятки. Тут є стоянки часів палеоліту, трипільської культури, епохи бронзового віку, скіфська культура, черняхівська готська археологічна культура, литовський та козацький періоди, ХІХ століття, сучасність. Наш загін працював на двох об’єктах: найдавнішій у Східній Європі палеолітичній та палеонтологічній пам’ятці та на території замку Меджибіж ХІІ-ХІХ ст.

На палеолітичній пам’ятці продовжувались дослідження минулих років. Цього року дійшли до шарів віком 400-600 тис. років, почали дослідження шару віком біля 800 тис. років. Знайдені були примітивні знаряддя праці та їх уламки, кістки викопних тварин: гігантського бобра, ведмедя, оленів північних та гігантських. У дослідженнях брали участь спеціалісти різних галузей – геологи, палеонтологи, палеоботаніки, палеогрунтознавці, археологи. Разом з дітьми одночасно тут працювали 6 докторів наук, два кандидати наук, аспіранти, наукові співробітники різних наукових установ.

Історія самого замку Меджибіж сягає глибокої давнини - найдавніші шари відносяться до Трипільської культури ІУ-ІІІ тисячоліть до н.е. Як замок Меджибіж вперше згадується у літописі 1146 р., на рік раніше ніж заснування Москви. Тоді він належав до Болохівської землі. Пізніше замок перейшов у володіння литовських князів, потім – польським шляхтичам, з ХІХ ст.. належав Російській імперії.

Кожен із володарів вносив свої корективи у будову замку, залишав сліди своєї епохи. Ці сліди пощастило побачити і досліджувати юним науковцям-МАНівцям. Ділянка, на якій ми працювали, містила культурні шари від трипільської культури до радянського часу, коли у замку діяли ряд промислових підприємств. Під час практики діти навчились робити зачистку кожного культурного шару, розчищати ножем та щіткою знайдені артефакти, вести спостереження, робити фіксацію знайденого, здійснювати камеральну обробку археологічних матеріалів.

Знайдені були численні залишки стародавнього посуду, кахлів, металевих знарядь праці, арбалетні стріли, скляні браслети та інші вироби. Були досліджені залишки першої кам’яної стіни замку литовського часу, залишки згорілих дерев’яних конструкцій, ретельно викладена бруківка ХІХ ст.

Але не тільки роботою на розкопі запам’ятається учасникам ця експедиція! Були і бесіди із вченими, і екскурсії – по самому замку та його музеях (а їх тут три: історичний, етнографічний та історії голодомору 1932-1933 рр.), у садово-палацовий комплекс у с. Самчики, селищем Меджибіж. Запам’ятаються вечори біля вогнища, співи під гітару та без неї, гра у волейбол після роботи, перегляд фільму «ТойЩоПройшовКрізьВогонь» прямо на стіні костелу ХУІ століття; Свято посвячення у археологи та смачні шашлики після нього!