Щоденник конкурсу. Наука у відродженні України

Слова про те, що саме наука має відігравати ключову роль у відродженні України, належать Президенту Національної академії наук, академіку Анатолію Загородньому. І ми з приємністю констатуємо: якби ця місія належала юнацькій науці, вона б із нею впоралась, адже неймовірної поваги заслуговує вибір нашими юними дослідниками тем для своїх проєктів – це теми, які як раз і розв'язують питання повоєнного відновлення України.

У секції «Теоретична фізика» відділення фізики та астрономії /серед багатьох тем виділяється захоплива робота Даніїла Паєти «Дослідження спектрів люмінесценції світлодіодів». Актуальність дослідження спектрів люмінесценції світлодіодів важко переоцінити. Шалений розвиток світлодіодних технологій змушує нас не лише спостерігати, але й глибше розуміти ці технології. Таке дослідження відіграє ключову роль у розробці якісних та енергоефективних систем освітлення.

В сучасному світі, де проблеми з енергією набули глобальних масштабів, важливо шукати інноваційні шляхи для забезпечення сталого розвитку. Саме тому з особливим зацікавленням ми стежимо за проривами, які можуть змінити наше розуміння та використання сонячної енергії. Серед яскравих з цього напряму презентацій була і робота Єлизавети Татуєвої, присвячена покращенню роботи сонячних панелей за допомогою нанотехнологій. Дослідження Татуєвої Єлизавети продемонстрували, що сонячні панелі з покриттям наночастинками срібла стають значно ефективнішими у перетворенні сонячної енергії в електроенергію. Використання сонячних панелей із наночастинками срібла відкриває нові горизонти для розвитку відновлюваної енергетики, що є пріоритетом у сучасному світі.

Також варто згадати роботу Олександра Кругляка про залежність швидкості нагрівання тіла від кольору поверхні. Термодинаміка як основний розділ фізики надзвичайно цікавий і важливий для розуміння процесів, пов'язаних із теплом та енергією. Вивчення властивостей тіла, зокрема його кольору, розкриває нові горизонти в термодинамічних процесах. Висновки роботи Олександра дивовижні: виявляється, що колір тіла дійсно впливає на температуру нагріву! Це має практичні застосування в дизайні, інженерії та архітектурі. Учень провів безліч експериментів і дослідів, щоб дійти до цих цікавих висновків. Його робота не лише розширює наше розуміння термодинаміки, але й надихає на подальші дослідження та використання цього знання на практиці.

Привернула увагу й робота Ігоря Гончаренка на тему «Течія рідини в світі хаосу». Висновки Ігоря Гончаренка вразили своєю глибиною та важливістю. Проаналізувавши отримані графіки, він підтвердив, що хаотичний процес біфуркації піддається певним залежностям, відмінним від ламінарної течії рідини. Це відкриття відкриває нові можливості для прогнозування переходу до турбулентної течії, що є великим кроком у подальших дослідженнях цієї складної проблеми. Не менш важливим є застосування отриманих результатів у практиці. Дослід показав, що шляхом вимірювання тиску і швидкості рідини в трубопроводі можна передбачити перехід до турбулентного стану. Це відкриває можливості для покращення систем моніторингу та безпеки в трубопровідній промисловості, зокрема, у транспорті нафти й газу.

А ще наші юні науковці прагнуть знайти шляхи розв'язання гострих і трагічних питань сьогодення, пов'язаних із війною, дослідити те, що з'явилося в нашому житті саме під час військової агресії, з якою бореться наш народ. Розв'язання проблем наслідків війни або осмислення цих проблем – як ми вже писали  ‒ один із трендів цьогорічного Конкурсу. І ось нові теми й секції, у яких це відбувається:

«Каховська ГЕС: створення, використання, наслідки руйнування та перспективи відновлення» (Таращук Тимофій, "Гідрологія"),

«Прес для очистки води» (Єременко Василь, "Гідрологія"),

«Повсякденне життя у блокадному Маріуполі у спогадах учнів Маріупольського ліцею міста Києва» (Мацегора Софія, "Історичне краєзнавство"),

«Історія українського міста Маріуполя крізь призму життя однієї родини"» (Вероніка Столяр, "Історичне краєзнавство"),

«Мовне вираження емоцій у поезіях Павла Вишебаби», (Ярослава Мацпура, "Українська мова"),

«Порушення прав дітей в умовах російсько-української війни» (Тімощенко Іван, "Правознавство"),

«Особливості розшуку зниклих безвісти військових та визначення їхнього правового статусу в умовах воєнних дій: порівняльний аналіз на прикладі України та Азербайджану» (Олександра Безсмертна, "Правознавство"),

«Правовий статус внутрішньо переміщених осіб в Україні. Проблеми забезпечення прав і свобод» (Аріна Костенко, "Правознавство").

А ще нам приємно, що наші юні науковці знаходять найсучасніші наукові напрями, ті, що з'являються прямо на наших очах, і торують саме цей шлях, як, наприклад, наш Роман Шулькевич – відомий юний математик, переможець міжнародних конкурсів, якого цікавлять також питання правознавства: «Європейське право та кібербезпека. Виклики цифрової епохи».

А на завершення – пропонуємо всіх прослухати ще одне відеорефлексію за результатами захисту у відділенні Наук про Землю.